Протести проти карантину: причини та наслідки невдоволення українців

06 травня 2020

Частина українців почала достроково виходити з карантину. Що викликає незадоволення українців і чи можливі масові протести проти карантину, — в матеріалі 24 каналу.


Що спричинило протести проти карантину?

На переконання експертів, поштовхом для протестів проти карантину стало порушення принципу соціальної справедливості. Зокрема, за словами заступника директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайла Міщенка, скандал навколо роботи — попри заборону — ресторану нардепа від фракції "Слуга народу" Тищенка "Велюр" і деяких великих мереж супермаркетів.

"Акції протесту в Україні ніколи не виникали за сценарієм голодного бунту. Протести виникали на основі ідеологічних мотивів або, якщо суспільство вважало, що порушені принципи справедливості. Або поєднання цих двох причин", — зазначає Михайло Міщенко.


Які можливі наслідки невдоволення українців карантином?

Михайло Міщенко зауважує: влада почала брати під контроль ситуацію. В ОПУ заявили, що Зеленський мав жорстку розмову з Тищенком. "Епіцентр" оштрафували.

Експерт відзначає: влада вимушена реагувати на протестні суспільні настрої українців у зв’язку з карантином. Хоча, на його думку, пом’якшення карантину — дискусійний момент з точки зору епідеміології. Якщо спрогнозувати, будуть чи ні акції протесту в умовах пандемії, то, вважає Міщенко, все залежить від того, наскільки влада дотримуватися принципу соціальної справедливості.

"Важливо не пом’якшення чи посилення карантину. А щоб вимоги були однакові для всіх. Не карантин викликає акції протесту. А те, що для одних є вимоги, а для інших — ні. Важливо усвідомлення суспільством, наскільки дії влади прогнозовані і гарантовані. Люди можуть і далі терпіти, якщо їм доведуть, що це необхідно, а карантинні вимоги виконуються всіма", — підкреслює Михайло Міщенко.


Джерело:

Михайло Міщенко

Заступник директора соціологічної служби


Народився в 1962 р. в Києві.

Освіта: Київський державний університет ім. Т. Шевченка, філософський факультет (1984). Кандидат соціологічних наук.

У 1984–1990 р. — співробітник Відділення соціології Інституту філософії Академії наук України;

1990–1998 — співробітник Інституту соціології Національної академії наук України;

1998–2003 — співробітник Українського інституту соціальних досліджень;

2003 — співробітник Київського міжнародного інституту соціології;

з жовтня 2003 р. — заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова.

(044) 201-11-94

mishchenko@razumkov.org.ua