Шість із десяти шведів готові ризикувати власним життям, щоб захистити країну

Стислий переклад публікації у «Dagens Nyheter» — найбільшій шведській щоденній ранковій газеті.

У співпраці з Центром Разумкова шведські науковці презентували в Києві опитування, в якому порівнюють шведів та українців. У дослідженні взяли участь трохи більше 1500 українців та понад 5000 шведів, яких опитали щодо їхнього ставлення до війни, ставлення до своїх ближніх та різних соціальних інститутів.

У підземному сховищі в самому серці Києва зустрічалися  українські та шведські науковці, щоб взяти участь у захопливому для дослідників процесі: свіжих, неопублікованих даних.

Війна не зупиняє дослідження. «Ми проводимо презентацію в укритті, щоб не бігати туди-сюди, коли спрацьовує тривога повітряної тривоги», — пояснює Lena Wilderäng, наукова асистентка університету MarieCederschiöld högskola у Стокгольмі. Вона має досвід роботи ІТ-менеджером, пожежником. В останні роки, як волонтерка в Україні, вона доставляла машини швидкої допомоги та дрони під час десятків поїздок до охопленої війною країни. Зараз вона перебуває в Києві з Magnus Karlsson, професором і завідувачем кафедри громадянського суспільства та релігії в Університеті Marie Cederschiöld.

— Я сказала: «Зі Стокгольма Україну не досліджуєш». Сюди треба їхати, каже Lena Wilderäng. Дует Karlsson–Wilderäng здійснив чотири поїздки до України. У співпраці з Центром Разумкова в Києві вони презентували опитування, яке проводилося по однаковим запитанням у Швеції та Україні.

Трохи більше 1500 українців та понад 5000 шведів опитали щодо їхнього ставлення до війни, ставлення до своїх ближніх та різних соціальних інститутів. Очевидна різниця: шведи більше довіряють своєму оточенню. 73 % опитаних шведів вважають, що людям загалом можна довіряти. В Україні так вважають лише 32 %. Але більша частина шведів, схоже, схильна особисто захищати країну. 60 відсотків шведів кажуть, що готові захищати Швецію, навіть якщо для цього ризикують життям. В Україні троє з десяти відповідають, що вони б ризикнули своїм життям, захищаючи країну. Якщо запитати шведів, чи розглядатимуть вони можливість долучитися до захисту країни, не ризикуючи своїм життям, відсоток тих, хто готовий захищатися, зросте до 94 відсотків. В Україні 65 відсотків відповідають ствердно на те саме запитання. Швеція — стара демократія, яка століттями уникала війни вдома, Україна перебуває в розпалі кривавої оборонної війни, в якій сотні тисяч людей загинули та отримали поранення.

— Іноді можна почути думку, що багато шведів втечуть, якщо на нас нападуть. Що ви про це скажете? — Це не має жодного підґрунтя в дослідженнях, відповідає Magnus Karlsson.  Це своєрідний опис страждань. Я хочу подивитися людям в очі та сказати: «Покажіть мені дослідження, які хоча б це підтверджують». Їх не існує.

— Чим, на вашу думку, можна пояснити сильне шведське бажання захищатися? — Моє найкраще пояснення — це наші дуже ліберальні та демократичні цінності. Ми хочемо захищати не королівський палац, а такі цінності, як свобода слова, рівність і демократія.

Шведський науковець підсумовує свою точку зору: «шведи діяли б дуже схоже на українців, якби на Швецію напали. — Ми бачимо з цифр в Україні, що воля до захисту швидко зростає після початку війни. Я не бачу підстав вважати, що у Швеції буде інакше.» 

Михайло Міщенко

Заступник директора соціологічної служби


Народився в 1962 р. в Києві.

Освіта: Київський державний університет ім. Т. Шевченка, філософський факультет (1984). Кандидат соціологічних наук.

У 1984–1990 р. — співробітник Відділення соціології Інституту філософії Академії наук України;

1990–1998 — співробітник Інституту соціології Національної академії наук України;

1998–2003 — співробітник Українського інституту соціальних досліджень;

2003 — співробітник Київського міжнародного інституту соціології;

з жовтня 2003 р. — заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова.

(044) 201-11-94

mishchenko@razumkov.org.ua