15 березня 2018 року віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко пообіцяв підвищити пенсії. При цьому урядовець запевнив, що додаткові ресурси Пенсійного фонду спрямовуватимуться на підвищення пенсій. За його словами, минулого року ПФ забезпечив додаткові надходження в розмірі понад 20 мільярдів гривень, а з початку цього року — 2,5 мільярди гривень. "Думаю, ми зможемо порадувати інших наших пенсіонерів черговим етапом підвищення пенсій", — заявив Розенко. Можливо, віце-прем’єр і справді має намір виконати обіцяне, але якими будуть наслідки?

Експерт економічних програм Центру Разумкова Володимир Сіденко підкреслив, що ситуація непроста, оскільки з одного боку, критикувати підвищення пенсій на тлі інфляції та тих цін, які є, дивно, а з іншого — є певні ризики.

"Враховуючи інфляцію, нам дійсно потрібно відновити купівельну спроможність найменш захищених верств населення, якими є пенсіонери. З іншого боку, ми вирішуємо одні проблеми за рахунок створення інших. Тому що в результаті це посилить дисбаланс у сфері функціонування Пенсійного фонду, оскільки розраховувати на аналогічне зростання доходів у країні, яка повільно розвивається, складно", — зазначив економіст.

Він пояснив, що для того, щоб це було, необхідно, щоб з'являлися нові високоприбуткові види діяльності, щоб сплачували податки.

На його думку, це неоднозначний крок.

"З макроекономічної точки зору, він може мати такі наслідки, що в підсумку ще більше стимулюватиме інфляцію. Зросте попит на іноземну валюту. Як наслідок, це штовхне долар угору порівняно з гривнею. А у нас усі ціни дуже чутливі до зміни валютного компоненту. Таким чином значна частина цього приросту доходів пенсіонерів буде з’їдена новим сплеском інфляції. В підсумку пенсіонери не відчують того покращення", — акцентував Сіденко.

Тому, на жаль, це виглядає як більш реальна перспектива, додав він.

За його словами, такі досить різкі позапланові підвищення будь-яких компонентів доходів без того, що економіка демонструвала б відповідну високу динаміку, досить ризиковані.

"Пропозиція товарів від цього автоматично не зростає. Тому ми будемо бачити певний ринковий дисбаланс", — припустив економіст.

Крім того, фахівець не виключив, що тут може грати певну роль також виборчий аспект.

"Україна повільно наближається до старту передвиборчої кампанії. Скоріш за все, ця боротьба з осені йтиме вже на повну потужність. Це давно вже стало традиційним — виборчі кампанії завжди пов'язані з певними популістичними кроками, які не дуже добре потім позначаються на загальному стані. Тут мала би бути більш виважена позиція", — резюмував Володимир Сіденко.