Утриманням інфляції в певному коридорі, який був встановлений на рівні 8% із запасом 2%, тобто в діапазоні від 6 до 10%, на цей рік не вдається. Реальна інфляція складає близько 14%. Це тисне на курс. При цьому в нас повільний приплив капіталу, практично відсутнє зовнішнє фінансування. Все це тисне на загальний рівень цін.

Про це в коментарі "Слову і Ділу" розповів експерт економічних програм Центру Разумкова Володимир Сіденко, оцінюючи рішення підвищити облікову ставку до 16%, що, за прогнозами Нацбанку, зменшить інфляцію в країні.

"Внутрішня інфляція та знецінення гривні, а отже, підвищення цін на весь імпорт створює механізм інфляційного тиску. В НБУ вирішили боротися з цим явищем за рахунок обмеження доступу до кредитів. Обмеження доступу до кредитів, за розрахунками НБУ, спричинить те, що експортери, маючи ускладнення з доступом до ліквідних ресурсів, продаватимуть більше валюти. Сьогодні, за винятком обов'язкового продажу, експортери не хочуть продавати валюту", — зазначив Сіденко.

Так у НБУ намагаються приглушити зовнішній чинник, додав він.

Щодо внутрішньої ситуації, то, на його думку, не зовсім зрозуміло, яким буде результат, навряд чи це стримає ціни, оскільки внутрішні ціни зростають за рахунок вивільнення від системи регулювання.

"Це неминуча стадія. Тому регулювати тут щось складно", — уточнив він.

Експерт не виключив, що будуть наслідки.

"Скорочення доступу до ресурсів загальмує темпи економічного зростання з усіма наслідками. В нинішніх умовах підвищення ставки є досить суперечливим рішенням", — пояснив фахівець.

"Зважаючи на те, що багато проблем в економіці в нас мають структурний характер, пов’язані з наявними структурними диспропорціями, вирішити проблеми лише шляхом підвищення ставки без підтримки заходів більш широкої економічної політики нереально", — резюмував Володимир Сіденко.