Менше бар'єрів для торгівлі, більше головного болю для бізнесу

16 лютого 2022

Перемовини між країнами щодо угоди тривали більше як 15 років. Згідно з договором, українці зможуть безмитно завозити до Туреччини понад 10 тисяч товарів і заощаджувати на цьому приблизно 370 мільйонів доларів річних митних платежів. Влада запевняє, що угода щорічно даватиме +2,2% до українського ВВП і +2,6% до доходів домогосподарств та відкриває чимало можливостей для українських підприємців. Однак не весь вітчизняний бізнес радіє цій угоді. Чому? Про окремі плюси Угоди говорили з Катериною Маркевич, провідним експертом економічних та соціальних програм Центру Разумкова


Які плюси отримає від угоди український бізнес і країна?

Оскільки Україна має експортно-орієнтовану економіку, розширення ринків збуту позитивно впливатиме на неї. Насамперед йдеться про перспективу зростання експорту, що супроводжуватиметься припливом валютної виручки. У рамках угоди Туреччина обнулить мита на 10 337 товарних позицій (95% загальної кількості експортованих до Туреччини товарів), а на 1348 видів продукції діятимуть знижені мита. Від початку російської агресії на Сході країни та з необхідністю переорієнтуватися на нові ринки турецький вектор зовнішньоекономічної діяльності України став одним із перспективних. За результатами минулого року, турецький ринок збуту українських товарів вийшов на третє місце (після Китаю та Польщі), на який спрямовується майже 6% нашого експорту. Порівняно з 2020 роком обсяг двосторонньої торгівлі зріс на 67% — з $4,68 до $7,42 млрд. Зокрема, експорт збільшився на 43% до $2,9 млрд, імпорт — на 87% до $4,52 млрд. Є підстави стверджувати, що завдяки зоні вільної торгівлі (ЗВТ) товарообіг між країнами в найближчі роки збільшиться і може перевищити заявлені урядом $10 мільярдів.

— А які українські галузі можуть отримати найбільші переваги від ЗВТ із Туреччиною?

Насамперед сільське господарство, адже знижено мита на курятину та яловичину, молочну та органічну продукцію. Також Україна зможе закуповувати сировину, наприклад, турецькі добрива та засоби для захисту рослин, або ж турецькі тканини та комплектуючі за нижчими цінами для внутрішнього виробництва чи для їх подальшого продажу в інші країни. Це дозволить нашим виробникам зменшити собівартість готової продукції. Перспективним залишиться сектор металургії завдяки скасуванню імпортних мит на 510 українських металургійних товарів та зниженню на 130 видів продукції. Це підвищить конкурентоздатність вітчизняних металургів, посунувши російських з турецького ринку, та збільшить шанси продажу їх продукції до Туреччини.


Більш розгорнуте інтерв’ю див. за посиланням:

Катерина Маркевич

Провідний експерт економічних і соціальних програм


Народилася в 1989 році в Дніпропетровську.

Освіта:

  • Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, факультет міжнародної економіки (2010);
  • Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Інститут міжнародних відносин (2012);
  • Здобувач Національного інституту стратегічних досліджень при Президенті України.
  • Проходила практику в Управлінні зовнішніх зносин та ЗЕД Дніпропетровської облдержадміністрації (2009), Комісії з земельних відносин та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради (2009), Секретаріаті Комітету зовнішніх зносин Верховної Ради України (2011), Управлінні інвестиціями та інноваціями Торгово-промислової палати України (2012).

Робота:

  • Попередній досвід роботи: Міжнародна консалтингова компанія «H-aRt», ПАТ «Український інститут проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств Укрнафтохімпроект»;
  • жовтень 2012 р. – березень 2014 р. — молодший експерт економічних програм Центр Разумкова;
  • з березня 2014 р. — експерт економічних програм Центру Разумкова.

Автор наукових статей у виданнях ВАК України та учасник понад 30 міжнародних науково-практичних конференцій з тематики інвестиційної діяльності секторів української економіки, міжнародної інвестиційної діяльності на ринках країн групи БРІКС.

(044) 201-11-98

markevych@razumkov.org.ua

kateryna.markevych