МВФ наполягає на фактично бездефіцитному господарстві, пов’язаному з постачанням енергоносіїв населенню. Кредитори розглядають це як ключовий чинник стабілізації державних фінансів. Однак це досить суперечливе питання.
Про це в коментарі "Слову і Ділу" розповів експерт економічних програм Центру Разумкова Володимир Сіденко, оцінюючи заяву МВФ з приводу того, що уряд не виконує власних обіцянок, оскільки підвищити тарифи мали ще в 2016 році.
"В Україні й без того за минулий рік рівень інфляції перевищив позначку в 10%. Підвищення тарифів виступило вагомим чинником цього інфляційного процесу. Навіщо стабілізувати фінанси за рахунок розкручування інфляції? Логіка МВФ саме така", — зазначив Сіденко.
Відсутність кредиту від МВФ, безумовно, створить певні проблеми, але поки що вони не критичні, додав він.
"З осені цього року ситуація загострюватиметься, оскільки в України зростають виплати платежів за графіком. Це створить проблеми. Але уряду доведеться співставляти, які проблеми складніші. Проблеми, пов’язані з обслуговуванням зовнішнього боргу, чи втілення в економіку не дуже обґрунтованих рекомендацій", — уточнив експерт.
На його думку, те, що робить МВФ, гальмує розвиток України.
"На Всесвітньому економічному форумі в Давосі зовсім нещодавно був визначений для України головний ризик — інфляція", — звернув увагу фахівець.
За його словами, цей ризик зростатиме.
"Незрозуміло, чому весь час наполягають на підвищенні тарифів і не проводиться реальний аналіз витрат, який існує в цій сфері. Це необхідно, щоб раціоналізувати енергогосподарство. Не всі елементи витрат обґрунтовані", — пояснив він.
На його думку, все те, що відбувається, створює проблеми у відносинах України з МВФ.
Ніхто не сперечається з позицією МВФ щодо єдиних цін на ринку, але досягнення цього може бути різним. Не обов’язково через підвищення, можливо, деякі ціни варто було б знизити, якби був проведений ретельний аналіз витрат в енергетичному секторі.
"А в нас увесь час проблеми вирішують шляхом підвищення. В економіці є поняття відносних цін. Щодо інших цін тарифи в енергетиці вже високі завдяки "Роттердам плюс". У нас же немає "Роттердам плюс" в інших елементах. Чому там світові ціни мають орієнтуватися, а в інших елементах — внутрішні? Ось у чому ключова проблема", — наголосив економіст.
Рекомендації МВФ вносять дисонанс у відносні ціни й викривлюють ухвалення господарських рішень, констатував експерт.
"Звичайно, уряд також винен, що дає такі обіцянки, і якщо ринкова економіка, то бажано мати однакові рівні, бо різні рівні — це викривлення економіки. Але засоби вирішення цієї проблеми можуть бути різними", — резюмував Володимир Сіденко.