Зміна ставлення європейських держав до України

Європа — це співдружність націй, більшість з яких мають досить свіжі спогади про агресію, що лише посилює стремління ЄС підтримувати Україну.

Такого головного висновку можна дійти, проаналізувавши останнє відоме соціологічне опитування громадян ЄС, яке проводила European Council on Foreign Relations з 21 по 29 січня 2022 року, в 7 європейських країн — Фінляндії, Франції, Німеччини, Італії, Польщі. Всього було опитано 5529 респондентів, що складає похибку 3%.

Загалом отримані результати свідчать, що суспільство країн-лідерів Європейського Союзу в разі початку війни рф проти України, спрйматиме це як атаку на діючий порядок безпеки на європейському континенті.

Малюнок 1 — Соціологічне дослідження проведене ecfr.eu у січні 2022 року. Запитання: У випадку вторгнення рф до України, хто має прийти на захист? (% від опитаних респондентів)

Як бачимо, з мал. 1 — переважна більшість опитаних європейців вважають, що у випадку нападу рф на Україну — нашу державу має захистити НАТО (62%), США (54%), Німеччина (49%), Франція (47%), Великобританія (44%).

Висока підтримка участі НАТО в захисті суверенітету України свідчить про те, що європейське суспільство сприймає захист нашої держави, як невід’ємну складову безпеки всього європейського континенту.

Також переважна більшість респондентів вважають, що захистити суверенітет України має ЄС, — за це висловились 60%. Іншими словами, європейська спільнота сприймає захист нашої держави, як елемент власної безпеки. Примітно, що результати цього соціологічного дослідження фактично репрезентують рівень сприйняття України, як дружньої країни з цінностями, які ідентичні європейським.

Окрім цього, цілком очевидно, що суспільство ЄС сприймає колективну модель безпеки у формі НАТО чи ЄС більш дієвою формою захисту, аніж розрізнена участь США або Німеччини або Франції. Незважаючи на це, суспільна думка країн-лідерів європейського континенту засвідчує високий рівень підтримки безпеки України (від 44% до 49%).

Малюнок 2 — Соціологічне дослідження проведене ecfr.eu у січні 2022 року. Запитання: Наскільки ви довіряєте ЄС і НАТО у захисті інтересів громадян ЄС у разі російського вторгнення в Україну? (% від опитаних респондентів)

Як випливає із мал. 2 — суспільство суміжних держав (Польща та Румунія) покладає місію по захисту територіальної цілісності України на НАТО — про це заявила переважна більшість респондентів (67% та 75% відповідно). Протилежна думка переважає у громадян держав, які не є членами трансатлантичного блоку (Фінляндія та Швеція), 67% та 60% відповідно висловились за участь ЄС в якості гаранта територіальної цілісності.

Малюнок 3 — Соціологічне дослідження проведене ecfr.eu у січні 2022 року. Запитання: Якщо рф вторгнеться в Україну, моя країна повинна стати на захист України? (% від опитаних респондентів)

Стосовно індивідуальної участі європейських країн у захисті суверенітету України, — таку позицію підтримує переважна більшість громадян Польщі — 65% (мал. 3). Більша частина суспільства Швеції, Франції, Італії, Румунії, — понад 40% готові підтримувати участь своєї країни в захисті територіальної цілісності України.

Якщо проаналізувати розподіл симпатій німецького суспільства до України, то всупереч стереотипам, найбільше висловлюються стосовно захисту суверенітету нашої держави, — прихильники лівоцентристських партій (зелені та соціал-демократи), а не Християнсько-демократичного союзу (ХДС).

На відміну від Німеччини, у Франції прихильники ультраправих політичних партій (лідери — Марі Лепен та Еріка Земмура) переважно підтримують захист України від РФ. Однак, найбільш консолідована позиція стосовно захисту суверенітету нашої держави проглядається у електорату чинного Президента Емануеля Макрона.

Стосовно публічних заяв та оцінок за останній місяць, то у Німеччині лише експертне співтовариство та меншість політиків повністю усвідомили російську загрозу і готові заплати чималу ціну, щоб протистояти їй. Натомість у політичному естеблішменті Німеччини переважають позиції, відповідно до яких сумнівні економічні вигоди перевершують істинні безпекові виклики. Тому з точки зору гарантування безпеки європейського континенту, військово-політичному керівництву Німеччини варто підтримувати Україну усіма можливими способами. При цьому, будь-яка аргументація зволікання з військовою допомогою нашій державі через можливі макроекономічні проблеми, виглядає щонайменше некоректною перед обличчям катастрофічної за масштабами трагедії в Україні.

Поряд із стурбованістю навколо війни в Україні, суспільство центральноєвропейських країн хвилюється за соціально-економічні наслідки. Наприклад, для громадян Польщі найбільша побічна проблема — це міграція (77%), а для Німеччини (59%), Румунії (65%), Італії (68%) — це загроза в частині надійного постачання енергетичних ресурсів. Водночас, Франція (51%) та Швеція (56%) стурбовані кібератаками — ймовірно через нещодавні спроби Москви втрутитись у їх виборчий процес.

Іспанія, менш схильна до енергетичної вразливості, але побоюється наслідків дефіциту постачання сільськогосподарської продукції та девальвації євро.

Однак, незважаючи на це, — переважна більшість суспільства держав-лідерів ЄС виступає за захист територіальної цілісності України.

Яскравим прикладом, є Словаччина, де суспільство з початком агресії рф проти України кардинально змінило свою позицію стосовно росії. Спочатку словаки сприймали хибну тезу російської пропаганди про те, що нібито США та НАТО винні у зростанні напруги на кордоні рф та України. У цьому контексті доречно згадати результати загальнонаціонального опитування (1000 респондентів) у Словаччині, яке проводило агенство Focus у період з 19 по 26 січня 2022 року. Згідно з даним дослідженням, 44,1% респондентів вважали винними США та НАТО у загостренні напруги на кордоні рф з Україною. Важливо підкреслити, що така теза переважно підтримувалась симпатиками проросійський партій (Smer, Republica та L’SNS) у Словаччині. Однак, пізніше, згідно результатів дослідження агенства Prieskum, яке проходило у період 25 лютого по 01 березня 2022 року — переважна більшість громадян Словаччини (78,2%) засудили напад російський військ на Україну.

Даний факт яскраво демонструє те, що спільна загроза з боку росії для європейського континенту призвела до безпрецедентного рівня солідарності ЄС та України. Це сигналізує про готовність європейців зберегти безпеку в Європі через підтримку боротьби нашої держави.

Для більшості європейців цілком очевидно, що досвід України набутий під час війни із рф, — слугуватиме щитом для ЄС. Про аналогічне заявляли іноземні експерти у сфері оборони та безпеки під час соціологічного опитування, яке проводилось Центром Разумкова у період з 17 травня по 10 червня 2021 року (мал. 4).

Малюнок 4 — Опитування іноземних експертів, яке було проведене Центром Разумкова у травні — червні 2021 року. Запитання: Що з переліченого може запропонувати України для ЄС у безпековій сфері? (% від опитаних респондентів)

Як бачимо (мал. 4), більшість європейських експертів (понад 50% респондентів) у повній мірі вважають, що Україна має достатньо досвіду та навичок для вирішення найбільш болючих проблем для суспільства ЄС — забезпечення кібербезпеки, співпраця у протидії незаконній міграції, протидія російській пропаганді в інформаційному просторі.

Таким чином, побоювання європейського суспільства стосовно побічного впливу війни рф проти України, можливо повністю розвіяти через завершення війни та прийняття невідкладного рішення про вступ нашої держави до ЄС. Важливо зазначити, що останні дані про суспільні настрої (січень 2022 року) свідчать про сприйняття нашої держави, як рівноправного члена Європейського Союзу.

Буквально півтора роки тому, — настрої європейців були іншими. Попереднє вивчення громадської думки країн ЄС щодо їх ставлення до України проводилось агентством Kantar Profiles Division у період із 22 по 29 вересня 2020 року. Всього було опитано понад 4 тисячі респондентів у 4 країнах — Франція, Німеччина, Італія та Польща. Переважна більшість запитань стосувалась питань пов’язаних із форматом надання допомоги нашій державі в умовах COVID-19. Однак, не було помічено єдності у респондентів щодо того, як можна допомогти Україні.

Малюнок 5 — Опитування іноземних експертів, яке було проведене Kantar Profile Division у вересні 2020 року. Запитання: Яким чином ваш уряд міг би підтримати Україну в боротьбі з російською агресією? (% від опитаних респондентів)

У той же час, найпопулярнішою відповіддю стосовно формату підтримки України в умовах війни з рф (мал. 5) — стало продовження санкційного тиску (21,5% респондентів). Окрім цього, вдалось встановити зменшення відсотка респондентів (2015 — 18%; 2020 — 9,1%), які асоціюють Україну з рф.

Порівняно з вереснем 2020 року, ставлення німецьких громадян до війни рф проти України суттєво змінились: станом на січень 2022 року рівень підтримки нашої держави зріс у два рази. Наприклад, у вересні 2020 року — у питанні підтримки України під час російської агресії лише 23,4% респондентів із Німеччини обрали опцію, яка передбачає підтримку України через механізм продовження санкційного тиску. Найбільш непопулярною позицію виявилась — надання озброєння, про неї ТОДІ заявило лише 1,4% опитаних.

Аналогічні настрої панували у Франції, — чверть опитаних в якості першого пріоритету надання підтримки України в умовах російської агресії обрали продовження санкцій ЄС проти рф.

Водночас, вже у вересні 2020 року рівень підтримуки членства України в ЄС був достатньо високий, — громадяни Італії (61,6%), Польщі (49,6%), а також Німеччини (47%). У той же час, мінімальна підтримка такої ініціативи мала місце серед французів (34,6%), які за два останні роки змінили свою думку на користь України.

Тут доречно нагадати, що згідно із даними соціологічного опитування Центру «Нова Європа», яке проводилось у липні 2015 року, — громадяни Франції (21%) та Італії (24%) сприймали Україну — частиною Європи. При цьому, найбільше асоціюювали Україну з рф у Франції (28%). Одночасно з цим, найбільш байдужими до нашої держави були громадяни Великобританії, — 56% виступали проти членства України в ЄС.

Як бачимо, багаторічна агресивна риторика, війна та жорстокі злочини рф докорінно змінили настрої у суспільства ЄС, загостривши увагу на майбутній моделі безпеки європейського континенту, де Україна — невід’ємна держава цього простору.


Висновки

  1. Найважливіше зрушення, яке відбувається на сьогоднішній момент у свідомості європейського суспільства полягає у зміні ментального ставлення до рф — цю державу починають свідомо розглядати у ЄС, як агресора та загрозу безпеці на європейському континенті. Особливо відчувають на собі біль України — держави, які пережили досвід тоталітаризму, перебуваючи в складі Варшавського договору.
  2. Україна, починаючи із 2015 року по сьогоднішній день, у європейських респондентів асоціюється із війною та збройною агресією рф проти демократичних цінностей. При цьому, рівень асоціації у січні 2022 року досяг максимального свого значення — понад 70%, в той же час у 2020 році лише 12% респондентів згадували про війну в нашій державі. Водночас, кількість громадян ЄС, які асоціюють Україну із РФ, за 7 років зменшилась із 18,1% до 1%. Одночасно з цим, переважна більшість громадян європейських країн виступають за захист територіальної цілісності України.
  3. Суспільство найбільших європейських країн готове сприйняти членство України в ЄС. Порівняно із 2020 роком, підтримка такої ініціативи в середньому зросла із 55% до 70%. Прискорити цей процес можливо шляхом практичного впровадження, навіть в умовах воєнного стану, державної стратегії по боротьбі з корупцією. Такий крок може додатково збільшити лояльність європейського суспільства, яке у 2020 році висловилось (43,1%) стосовно цієї проблеми, як стримуючого фактору на шляху України до членства в ЄС. В очах європейців, корупція в Україні за останні 5 років прогресувала, тому що у 2015 році — 37,5% респондентів заявляли про корупцію в нашій державі, як перепону до євроінтеграції.
  4. Відповідно до трьох соціологічних опитувань (проведених у 2015, 2020, 2022 роках), Україна в очах європейського суспільства все більше асоціюється з проблемою міграції. Причому за два останні роки, частота згадувань у такому контексті у середньому зросла у 5 разів, з 10% до 55% респондентів. Однак, вирішити цю проблему можливо шляхом зупинення війни рф проти України, надання нашій державі членства у ЄС та впровадження спільних дій у протидії незаконної міграції. Про це вже сьогодні варто говорити на різних майданчиках із залученням європейських експертів та лідерів думок.
  5. Російська пропаганда, незважаючи на всі свої зусилля, не змогла з 2020 року нав’язати хибну думку європейському суспільства стосовно України. Навпроти, за останні два роки зменшилась кількість респондентів, які виступали проти надання будь-якої підтримки нашій держави у боротьбі із російською агресією. Однак, варто очікувати, що рф продовжить здійснювати різного формату інформаційно-психологічні операції для дестабілізації суспільства та єдності серед країн ЄС, перш за все у економічному секторі.
Максим Білявський

Провідний експерт енергетичних програм


Народився у 1986 р. в Житомирській області.

Освіта:

Житомирський державний технологічний університет, факультет інженерної механіки (2008).

Кандидат технічних наук (2010).

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (2012).

Автор 17 патентів на винаходи та більше 100 наукових праць в галузі енергетики та машинобудування.

Досвід:

2008–2011 — оператор очисних споруд, диспетчер з транспортування газу Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ДК «Укртрансгаз».

2011–2017 — провідний інженер, заступник начальника прес-служби, начальник відділу зв’язків з громадськістю та пресою ПАТ«УКРТРАНСГАЗ».

2017–2018 — директор з персоналу ПАТ «Магістральні газопроводи України», радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України.

2021 — директор з інтегрованих комунікацій НАК «Нафтогаз України».

bielawski.maksym