З настанням осені питання обігріву будинків стало головним не тільки в Україні, але й в Європі. Росія продовжує займатися газовим шантажем та скорочувати постачання палива до країн Євросоюзу. У Кремлі впевнені, що страх перед холодною зимою змусить європейців менше підтримувати Україну. Та поки шантаж не спрацював, навіть не зважаючи на мітинги, що відбулись в деяких країнах ЄС з вимогою почати негайні перемовини з Москвою про відновлення постачання газу. В Європі неодноразово висловлювались думки, що ці протести спровоковані проросійськими силами.
В Україні теж стурбовані тим, як пережити прийдешню зиму. Особливо після подій 11 вересня, коли росіяни випустили ракети по інфраструктурним об’єктам, залишивши частково або повністю без світла та води 6 областей. Прогнозується, що це не останній обстріл критичної інфраструктури.
KyivPost поспілкувався з директором енергетичних програм Центру Разумкова Володимиром Омельченком з приводу опалювального сезону 2022–23 та того, як до нього готуватися українцям.
Що означає зупинка роботи Запорізької АЕС для України? Які можуть бути негативні наслідки?
ЗАЕС працювала практично на мінімумі своїх потужностей останнім часом. Так, працював лише шостий блок на забезпечення потреб станції, які стосуються охолодження ядерного палива в зонах витримки, в активній зоні та іншого обладнання.
У довоєнний час працювали всі шість блоків. Частка потужності ЗАЕС складає 45% всієї потужності української ядерної енергетики і 20% від всієї ліквідної енергетичної потужності України.
Ядерна галузь в структурі балансу до війни складала понад 50%, а зараз складає близько 70%. Тому, враховуючи це, а також те, що ЗАЕС — найбільша атомна електростанція в Україні та Європі, то, звісно, її зупинка завдала шкоди стійкості та надійності нашої енергетичної системи та може унеможливити експорт Україною електроенергії в осінньо-зимовий період цього року.
Але слід підкреслити, що в умовах російського ядерного шантажу стан холодного зупинення ЗАЕС — це найбільш безпечний стан роботи реакторів, враховуючи порушення фізичної цілісності.
Об’єднання ж нашої енергосистеми з Європейською, яке відбулось в березні цього року, мало допоможе, оскільки воно може компенсувати тепер лише 300 МВт і європейська електроенергія коштує всемеро дорожче за нашу.
Усіх українців хвилює питання, наскільки наша енергетика буде спроможна забезпечити тепло в домівках українців взимку?
На сьогодні в наших газосховищах накопичено близько 13,5 млрд кубічних метрів природного газу, вугілля близько 2 млн тонн, і до початку опалювального сезону 15 жовтня ми вийдемо на нормальні показники і по газу, і по вугіллю, тому тут великих проблем немає.
Найбільшу проблему становлять пошкоджені енергетичні потужності, а також ті, які знаходяться в зоні окупації чи бойових дій. Ми не можемо використовувати до 50% цих потужностей. Водночас і споживання електрики знизилось на 30-35% через військові дії, що суттєво нівелює значну частину втрачених потужностей.
Для різних регіонів теплозабезпечення буде різним. Найбільші ризики існують для прифронтових регіонів: схід, південь, тому що зруйновано дуже багато інфраструктури — близько 300 котелень, багато електромереж, підстанцій, генеруючих потужностей.
У неділю, 11 вересня, в декількох областях стався блекаут через російський ракетний удар. Очікується, що це не останній такий випадок і Росія надалі битиме по критичній інфраструктурі. Як Україні готуватися?
Тут від громадян мало що залежить. Уся надія на владу, яка забезпечить якісну ППО, а також на ремонтні бригади, які мають бути добре профінансовані, оснащені та забезпечені всім необхідним — кількістю працівників, устаткуванням, запчастинами — для того, щоб було можливо негайно ліквідувати пошкодження ліній електропередач, підстанцій тощо.
Крім того, по всій Україні закуповуються дизель-генератори, мобільні котельні.
Я думаю, в цьому році більшою проблемою буде все ж таки забезпечення не електричною, а тепловою енергією.
Ви б могли сказати, чи зростуть ціни для українців на електрику і газ взимку?
Для населення ціни на газ та електрику цієї зими не зростуть, тому що уряд прийняв відповідне рішення, що під час війни ці ціни зростати не будуть.
З точки зору ринку це неправильно, ціни не повинні встановлюватись адміністративним шляхом, але в даній ситуації — в умовах воєнного стану — це вимушене політичне рішення. Навіть у ЄС зараз думають, як ввести цінові обмеження під час цієї великої енергетичної кризи. Також вони передбачають сотні мільярдів доларів дотацій як громадянам, так і бізнесу в зв’язку з російським енергетичним шантажем.
Тому, поки не закінчиться війна, говорити про лібералізацію ринків газу і електрики в Україні дуже важко.
Яка подальша доля нашої газотранспортної системи, враховуючи, що ЄС вже частково відмовляється від російського газу?
Україні треба готуватись до того, що нашою територією буде нульовий транзит газу. Тому треба орієнтуватись, насамперед, на внутрішній ринок. Потрібно ефективніше використовувати наші підземні сховища газу для зберігання, в тому числі, і Європейськими компаніями, тому що тут у нас великий потенціал. Наповненість газосховищ у нас становить лише 50%.
Чи потрібно вже займатися розвитком «зеленої» енергетики в Україні, аби захистити себе від енергетичних проблем?
Необхідно ліквідувати дефіцит фінансування, у зв’язку з тим, що на даний час у нас вся відновлювана енергетика знаходиться в стані банкрутства, тому інвестори йдуть з України.
Відтак, треба виконувати положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» і повернути інвесторам борги, аби розвиток «зеленої енергетики» не був повністю перекреслений.
Разом з тим, у воєнний час «зелена» енергетика багато не вирішить. Просто головне — зберегти довіру інвесторів, щоб вони захотіли інвестувати після війни. І це важливо тому, що після війни ми будемо диверсифікувати джерела енергії, скорочувати споживання вугілля, втілювати наші зобов’язання перед ЄС стосовно декарбонізації енергетики і боротьби зі зміною клімату.
Чи прогнозуєте Ви холодну, тобто без тепла, зиму в Європі? Як Європа може себе захистити?
Буде певний дефіцит палива, у першу чергу, природного газу, приблизно 20–25 млрд куб. метрів. Проте у них іде диверсифікація поставок газу: з Катару, США, Азербайджану, Норвегії, Алжиру.
Заповненість у Європейських газосховищах складає 83%, а до 1 листопада буде більше 90%. Тому проблемою в ЄС буде не відсутність газу, а його висока ціна. Для європейців це радше психологічна проблема.
Екс-прем’єр Великої Британії Борис Джонсон звинуватив своїх попередників за відмову від атомної енергетики. Таким же шляхом йшла Німеччина під керівництвом канцлера Ангели Меркель. А Україні потрібна атомна енергетика, як на Вашу думку?
Україна не здатна забезпечити себе електричною енергією без використання атомної енергії.
Тому, безумовно, вона нам потрібна, але із залученням нових технологій. Наприклад, малі атомні станції. Авжеж, краще мати атомні станції, ніж використовувати вугілля.
Так, зокрема, компанія Holtec планує будувати в Україні невеликі модульні ядерні реактори з номінальною електричною потужністю до 200 МВт. Однак поки що це питання тільки вивчається. Це дійсно перспективний напрямок, як й використання реакторів на швидких нейтронах.
Джерело:
