Україна має потенціал упродовж наступних 10 років збільшити видобуток природного газу до 25–27 млрд кубометрів, вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. В ефірі Українського Радіо експерт зауважив, що зараз наші підприємства сумарно видобувають близько 19 млрд кубів блакитного палива на рік. Цього загалом достатньо для забезпечення потреб населення і теплокомуненерго, але забракне економіці, коли промисловість почне відновлюватися. Відтак, каже фахівець, говорити про якесь істотне зростання і тенденцію до збільшення видобутку ще дуже рано. Хоча "ситуація з видобутком стабілізована, і це вже непогано", — додав Омельченко.

Говорити про тенденцію до істотного збільшення видобутку газу ще дуже рано

Видобуток газу в Україні у жовтні зріс до найвищого рівня з початку великої війни. Про що це свідчить і завдяки чому відбулося таке зростання?

Я б не перебільшував це зростання, воно по суті на рівні статистичної похибки, в межах 2–2,5%. Тому говорити про якесь супер велике зростання і тенденцію до збільшення видобутку ще дуже-дуже рано. Для того, щоб дійсно сказати, що це зростання вже є сталою тенденцією і досягнуті якісь вражаючі успіхи, то потрібно, щоб зростання було хоча б упродовж 3 років поспіль на рівні 5–6%.

"Ситуація з видобутком стабілізована, і це вже непогано"

А з точки зору забезпечення себе газом і проходження опалювального сезону. Для цього нам достатньо газу?

2% — це дуже мале зростання, це майже ні на що не вплине. Так, це непогано, що не йде падіння, а все ж таки невеличких зростання, хоч і в межах статистичної похибки. Але я б не казав, що це зростання корінним чином переломить ситуацію з забезпеченням газом. Бо основна причина, чому ми проходимо осінньо-зимовий період, цей і попередній, в основному власним газом — це не те, що збільшився видобуток, а те, що у нас значно скоротилося споживання природного газу через війну. Багато людей виїхало, багато промислових об'єктів знищено російськими загарбниками. Це основна причина. Але без імпорту ми не обходимося, з вересня ми отримували імпорт природного газу за кредитами Європейського банку реконструкції та розвитку. Тому я б не був би зараз ні песимістичним занадто, ні оптимістичним. Тобто, на мій погляд, ситуація з видобутком стабілізована, і це вже непогано.

"Повинен бути ринок газу"

Що потрібно для сталого зростання видобутку — додаткові дозволи, інвестиційний клімат, якісь регуляторні зміни?

Потрібно декілька речей. В першу чергу, і це основне, повинен бути ринок збуту природного газу. Коли цього ринку збуту немає, то ніхто нарощувати не буде. Ми знаємо, що приватні компанії перед широкомасштабною війною нарощували видобуток дуже потужно. За 10 років вони більш ніж у 2,5 рази збільшили видобуток газу, тоді як державні компанії його не збільшили. З початку широкомасштабної війни приватні компанії дійсно зменшили видобуток, зараз ситуація дещо стабілізувалася, вони навіть дещо нарощують. Але цього недостатньо, оскільки вони не мають куди цей газ реалізовувати. Частину ліквідного ринку промисловості взяв під себе НАК "Нафтогаз". Експортувати вони не можуть, бо це заборонено. Тому ніякого сенсу їм вкладати великі інвестиції в нарощування газовидобутку немає. На мій погляд, питання з забороною експорту не сприяє розвитку галузі. І не сприяє нормальному газозабезпеченню країни, оскільки будь-яка ситуація з обмеженнями з європейськими країнами щодо поставок негативно відображається на ринку, на видобутку і на газозабезпеченні. На відміну від ринку електричної енергії, де не існує заборони на імпорт і на експорт. І ми бачимо, що це дуже сильно допомагає в енергозабезпеченні країни. Тому, на мій погляд, неправильне рішення було прийняте, коли заборонили експорт природного газу. І безумовно інвестиційний клімат не дуже добрий, і тут знов таки одна з причин — це монополізація ринку "Нафтогазом". А монополія ніколи не сприяє розвитку, вона сприяє лише деградації.

Україна має потенціал впродовж 10 років збільшити видобуток до 25–27 млрд кубометрів

Очільник Групи Нафтогаз Олексій Чернишов каже, що Україна другий рік поспіль забезпечує себе газом власного видобутку. Зокрема у 2024 році газовидобувні компанії наростять обсяги видобутку до майже 15 млрд кубометрів, чого вистачить для потреб населення і теплопостачальних підприємств. Наскільки це реалістично, чи вистачить цього газу надалі і які є ризики, що ця ситуація може змінитися?

Якщо казати про поставки для населення і для теплокомуненерго, то це не вперше. Україна постійно забезпечувала населення і ТКЕ власним газом. А стосовно таких позитивних надзвичайно реляцій, то ви знаєте, я сам працював в Нафтогазі і знайомий з цієї галузі вже майже 30 років, і всі чільники Нафтогазу звітували про великі зростання. І якщо б всі ці плани і звіти виконувались, то Україна вже б видобувала газу більше ніж Катар. Тому я достатньо скептично ставлюсь до цих реляцій, коли чиновники хвалять самі себе. Це природно, тому тут треба бути більш обережними з прогнозами. Я вважаю, що на сьогодні якогось великого перелому в газовидобутку не сталося.

Що тоді нам потрібно робити — дорозроблювати вже відкриті родовища і нарощувати видобуток на них, чи розвідувати нові, залучати більше компаній на цей ринок?

Ми вже сказали, що треба експорт відкрити, і це було вже зроблено свого часу. По-друге, треба ліквідувати монополію НАК "Нафтогаз України". Забезпечити маркет-каплінг, тобто синхронізації правил ринку природного газу в Україні з правилами ринку в ЄС. Це дуже важлива річ. І безумовно, що потрібно більше бурити, особливо глибокі свердловини, нетрадиційні структури, і тоді можна досягнути успіху. Я думаю, що якщо будуть створені нормальні інвестиційні умови, то Україна дійсно має потенціал упродовж 10 наступних років збільшити видобуток з 19 млрд кубометрів на рік, до 25–27 млрд кубометрів. Це реалістично, на мій погляд.

Чи можуть виникнути проблеми з газом цього опалювального сезону і нам доведеться його закуповувати у розпал сезону?

Я б не сказав, що проблеми вже вирішені і їх немає. Проблема є, тому що багато будинків ще не опалюється, і в Києві, і в інших регіонах. В мене, наприклад, багатоквартирний будинок не опалюється досі, а вже 7 листопада, морозні дні. А там де подають тепло, у багатьох випадках подають з низьким тиском. Тому дійсно, якщо так працювати, то може газу і вистачити. Але це, мені здається, не дуже добре.

А якщо не вистачить, то що тоді?

Тоді доведеться імпортувати. Хоча він вже імпортується, просто чомусь про це не говорять.

З газом для промисловості можуть бути проблеми

Газ для промисловості. Скільки його у нас, чи вистачає його підприємствам і яка перспектива розвитку ситуації в цьому контексті?

На мій погляд, його не дуже вистачає, але подивимося. Якщо запустять Одеський припортовий завод і він запрацює хоча б на 30–40% від своєї потужності, то можуть бути проблеми, тому що це великий споживач. Крім того енергетика у нас потребує близько 3,5 млрд кубометрів в опалювальний сезон. Тому в принципі, через дуже низьке споживання, газу дійсно може і вистачити. Але це не від гарного життя, а від того, що зруйнована економіка. В нормальних умовах його б не вистачило. Раніше Україна споживала 50–60 млрд кубометрів, коли працювала нормально економіка, промисловість, металургія, тощо. Зараз вона споживає лише близько 19–20 млрд кубічних метрів. Тому тут заслуги "Нафтогазу" ніякої немає, просто скоротилося споживання через причини, про які ми вже говорили.

Коли ми говоримо про енергоносії, то завжди є ще одна "улюблена" тема — ціни і борги за комірне. За рахунок чого зараз покриваються витрати на газ, зокрема?

Борги є. Тільки в Харківській області їх до 2 млрд гривень. Тобто боргова проблема нікуди не ділася, тому що в нас є різниця в цінах. У нас ціна на теплову енергію не підвищувалась вже багато років, а ціна газу не покриває витрати на виробництво теплоенергії. Цю різницю мають покривати з бюджету. А вона не покривається і в результаті відбувається ситуація, що в підприємств накопичуються величезні борги і деградує система теплозабезпечення по всій країні.

Джерело: