Голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв прогнозує чистий прибуток компанії за підсумками 2016 року в розмірі 21 мільярда гривень. І вже зрозуміло, на що буде витрачено значну частину цих грошей. У затвердженому Кабміном фінансовому плані "Нафтогазу” передбачено збільшення зарплати керівника та членів правління компанії майже до 40 тисяч доларів за місяць!
У НАКу пояснюють такий крок потребою підвищити рівень оплати до середнього серед керівництва аналогічних компаній в інших країнах, пише газета "Експрес". Але людям, яких змусили платити за газ втридорога, ніхто зарплат до європейського рівня підвищувати не планує. Тому, зрозуміло, багато хто обурений. Отже, чи в правильному напрямку рухаються реформи в НАКу? До розмови ми запросили Віктора Логацького, провідного експерта енергетичних програм “Центру Разумкова”, який має досвід роботи у міжнародних нафтогазових та інжинірингових компаніях.
— Навіть МВФ вимагав підвищення ціни газу поетапно — на 20% річно. То чи варто було аж в кілька разів нарощувати вартість блакитного палива?
— Ціну газу для населення вирівняли з ціною, яка формується на енергетичних ринках Європи. Ніхто раніше не зважувався на такий крок. Тепер же це вдалося, і вже не потрібно з державного бюджету витрачати мільярди на дотації “Нафтогазу”, потреба в яких раніше була постійною через занижену ціну блакитного палива для побутових споживачів.
— А ще тепер НАК має можливість отримувати такі прибутки, з яких можна підвищувати зарплату своєму керівництву до захмарного рівня!
— Якщо й справді його керівникам вирішать платити 40 тисяч доларів на місяць (поки що не зрозуміло, чи рішення остаточне), то це дуже серйозні заробітки як для Україниі. З другого боку, якщо взяти компанії такого рівня за кордоном, то там значно вищі зарплати. Хоча я, звісно, за те, щоб керівники великих компаній зважали на українські реалії. Також логічно, щоб левову частку грошей з прибутку НАК спрямував на розвиток внутрішнього газовидобутку.
— А є ще видобувати? Які доведені запаси газу на сьогодні має Україна?
— Трохи більше ніж трильйон кубічних метрів. Якщо врахувати, що рівень видобутку — 20 мільярдів кубометрів на рік, то цього запасу має вистачити на 50 років. А за півстоліття може бути і нові родовища розвідано і нові технології видобутку раніше не доступних запасів винайдено.
Нещодавно єдине в Україні геологорозвідувальне судно "Іскатель" уже виявило нові запаси газу на двох із восьми ділянок Північно-західного шельфу Чорного моря, це в районі Одещини. Як повідомив т. в. о. голови Державної служби геології та надр України Микола Бояркін, там є, як мінімум, 40 мільярдів кубометрів блакитного палива.
— А скільки мільярдів кубометрів газу нам тепер потрібно на рік?
— У 2010-му та 2011-му ми споживали орієнтовно 60 мільярдів кубометрів на рік, однак в 2015-му нам знадобилося всього 32 мільярди кубометрів.Тобто маємо скорочення споживання блакитного палива вдвічі. І на наступні роки оцінюємо споживання на рівні 30–35 мільярдів кубометрів. Газу власного видобутку є 20 мільярдів кубометрів, а докупити треба ще лише 10–15 мільярдів.
— Тобто те, що наразі не підписано якоїсь угоди з “Газпромом” про відновлення постачання російського газу в Україну, не становить для нас жодної проблеми?
— Ні, це не проблема. Оскільки НАК організував реверс газу з Європи, ми спокійно можемо обійтися без російського газу. Завдяки закупівлі газу у європейських постачальників з 2014 року країна змогла зекономити 400 мільйонів доларів. Хоча загалом Україна розглядала можливість купівлі певного обсягу російського газу, але на своїх умовах. НАК не вдовольняє принцип “бери або плати”, передбачений чинним контрактом. Крім того, є вимога не постачати через територію України без нашої згоди газ на окуповані території. І, як я розумію, “Газпром” міг би погодитися на виконання цих вимог, якби не одне “але”.
— Про що ж мова?
— Тепер у Стокгольмському арбітражі триває розгляд судових справ у зв'язку з взаємними претензіями “Нафтогазу України” і “Газпрому”. Київ домагається приведення тарифів на транзит у відповідність до європейських правил. Як повідомив комерційний директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко, у разі перемоги у Стокгольмському арбітражі щодо транзитному контракту з "Газпромом", "Нафтогаз" сподівається отримати додатковий прибуток у розмірі 20 мільярдів доларів. Натомість російський монополіст подав зустрічний позов у Стокгольмі на рішення Господарського суду Києва (останній задовольнив вимоги Антимонопольного комітету про примусове стягнення з "Газпрому" штрафу в розмірі 172 мільярди гривень).
От у Росії і бояться, що, підписавши якусь додаткову угоду, вони створять додаткові переваги НАКу під час судового розгляду.
