Цінові тенденції на глобальному ринку ресурсів

Через жорстоку війну росії проти України, наприкінці березня рейтингове агентство Fitch знизило свій прогноз зростання світової економіки до 3,5%.

Поряд з цим, станом на 04 квітня 2022 року прогнози цін на енергоресурси та метали були значно покращені аналітиками Bloomberg та S&P, у порівнянні з початком року. Вочевидь цьому сприяло підвищення попиту в переважній більшості країн та завершення переформатування ланцюжків постачання підсанкційних ресурсів.

З однієї сторони це сигналізує про пожвавлення ділової активності та відсутність дефіциту через введені санкції проти рф, а з іншої про наявний потенціал для обмежень стосовно російських товарів сировинного сектору.

Знаковою подією березня місяця стало рішення Лондонської біржі металів про накладання ембарго на розміщення сировини російського походження на складах у своїй торговій зоні. Таким чином, алюміній (мал. 1), нікель та свинець із рф — вже недоступні для більшої частини європейського ринку. Попри виведення російських постачальників, — дефіциту споживачі не відчувають.


Алюміній

За останніми даними, на цьому сегменті ринку ресурсів, відбулось зростання ф’ючерсних котирувань до 20%, у порівнянні з початком року (мал.1). Це сталось через зростання попиту в сегменті машинобудування, а також за рахунок введення обмежень на експорт із росії. Враховуючи формат і масштаб санкцій, подальшого зростання цін на алюміній очікувати не слід. Навпаки, може відбутись в другій половині 2022 року незначне зменшення цін на фоні введення додаткових потужностей у Китаї та зникнення уваги до фейків кремлівської пропаганди, які намагались вплинути на ринок.

Мал. 1. Ф’ючерсні ціни алюмінію ($ за тону) за версією Bloomberg


Характерною ознакою глобального ринку ресурсів є невизначеність щодо динаміка інфляційних процесів у розвинутих країнах та подальшої політики Федеральної резервної системи. На фоні посилення монетарної політики варто очікувати зниження до 5% цін на золото вже у другій половині 2022 року.

Також доречно зауважити, що сукупна інфляція може зменшити попит на металомісткі товари, і зокрема на абразивний матеріал виробництва підприємств України — необхідний для їх обробки.


Залізна руда

За результатами поточного року, експорт залізної із України складатиме приблизно 20 млн. тон, а окатишів приблизно 12 млн.тон, що відповідатиме приблизно 11% від світового попиту (мал.2).

Відтак, європейські виробники сталі, у порівнянні з попереднім роком, не відчують суттєвих проблем з постачанням залізної руди. Водночас суттєвим викликом для цього сегменту є ціни на природний газ та електроенергію, які спонукатимуть підприємства збільшити споживання вугілля, що стримуватиме декарбонізацію галузі.

Стосовно цін, то поточна кон’юнктура ринку сигналізує про їх зростання за підсумками 2022 року приблизно на 17%. Однак, у наступні роки варто очікувати зменшення котирувань і обмеження верхньою ціновою межею у $100 за тону.


Мал. 2. Ф’ючерсні ціни залізної руди ($ за тону) за версією Bloomberg


Збільшення витрат на закупівлю первинних енергоносіїв негативно вплинуло на результати фінансово-господарської діяльності європейських підприємств (за I квартал 2022 року), які працюють в алюмінієвому, нікелевому, сталевому та цинковому виробництві. Зростання валових витрат пов’язано з особливостями технологічних процесів перерахованих вище типів виробництв, оскільки вони здебільшого включають у технологічному ланцюжку доменні або дугові печі.

Найбільше здорожчання цін на енергоресурси (переважно електроенергія) вплинули на роботу європейських підприємств, які випускають очищений цинк. Внаслідок цього ціни від початку року зросли на 17% (мал. 3).

Проте, через зростання попиту на цинкові сплави зі сторони будівельного сектору сприятимуть зменшенню ціни на 12% вже за результатами наступного року.

Мал. 3. Ф’ючерсні ціни на цинк ($ за тону) за версією Bloomberg


Газ

У порівнянні з прогнозними цінами від 01 січня, станом на сьогодні ф’ючерсні котирування на майданчику TTF зросли на 32%, але тримаються у коридорі 120 Євро за МВт год до завершення літнього періоду (мал. 4).

Стосовно обмежень на постачання російського газу до країн ЄС, — це необхідна міра, без якої поточний пакет економічних санкцій недостатньо впливає на бюджет рф. Реалізувати повну диверсифікацію російського газу можливо у середньостроковій перспективі, до початку опалювального сезону 2023 року. Для цього потрібно провести комплекс заходів з розширення пропускної здатності LNG-треміналів та перерозподілу потоків трубопровідного газу (зокрема із Азербайджану) для дозавантаження газотранспортної системи України. На цей перехідний період, варто ввести ембарго на постачання російського газу через «Північний потік-1», а вивільнені обсяги з цього маршруту перенаправити через коридор України.

Одночасно з цим можна ввести санкції стосовно алмазів та золота російського походження, які на глобальному ринку займають 29% та 10% відповідно. Ефект від ембарго на дорогоцінні метали буде не меншим за санкції щодо вуглеводнів.


Мал. 4. Ф’ючерсні ціни газу (Євро за МВт год) на майданчику TTF у період травень — серпень. Стос2022 року


Вугілля

Виходячи з поточних даних про ф’ючерсні контракти на вугілля (мал. 5) у 2023 році слід очікувати повернення котирувань до рівня 2020 року. Цьому також сприятиме зміна державної політики Китаю, яка розширила діапазон доступних цін для своїх довгострокових контактів, що вплине на спотові ціни в середньостроковій перспективі.

Мал. 5. Ф’ючерсні ціни вугілля ($ за тону) по маркеру FOB Newcastle Australia за версією Bloomberg


Серед усієї лінійки ресурсів, найбільший приріст цін (станом на 01 квітня — 33%, відносно початку поточного року) відбувся в сегменті нікелю, а найменший приріст цін мав місце в частині таких ресурсів, як мідь та олово.

Для цих двох товарів зростання було в межах 5%. Тому в цьому кластері є потенціал для введення санкцій щодо російських постачальників. Відповідні рішення мають прийняти такі
країни, як Швейцарія, Сінгапур, Німеччина, Туреччина. Враховуючи незначну частку рф на глобальному ринку в сегменті цих двох товарів (до 6%), — у разі введення ембарго, — максимальний приріст цін за результатами 2022 року не перевищуватиме 15%.


Джерело:

Максим Білявський

Провідний експерт енергетичних програм


Народився у 1986 р. в Житомирській області.

Освіта:

Житомирський державний технологічний університет, факультет інженерної механіки (2008).

Кандидат технічних наук (2010).

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (2012).

Автор 17 патентів на винаходи та більше 100 наукових праць в галузі енергетики та машинобудування.

Досвід:

2008–2011 — оператор очисних споруд, диспетчер з транспортування газу Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ДК «Укртрансгаз».

2011–2017 — провідний інженер, заступник начальника прес-служби, начальник відділу зв’язків з громадськістю та пресою ПАТ«УКРТРАНСГАЗ».

2017–2018 — директор з персоналу ПАТ «Магістральні газопроводи України», радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України.

2021 — директор з інтегрованих комунікацій НАК «Нафтогаз України».

bielawski.maksym