Трансформація — 2050: що потрібно енергетичній галузі від діджиталізації

Які інструменти можна використати для прозорих змін.

Минулого тижня Міністерство енергетики та охорони довкілля презентувало дорожню карту трансформації галузі до 2050 року. Водночас у документі не визначаються інструменти, які дозволять ефективно реалізувати заявлене.

Які варіанти існують для досягнення запланованого, розповів Mind провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова, к.т.н. Максим Білявський.

Досвід експерта налічує, зокрема, діяльність з експлуатації та диспетчеризації магістральних газопроводів. Як штатний радник міністра енергетики та вугільної промисловості України Білявський, серед іншого, брав участь у розробці нормативно-правових документів та енергетичної стратегії України до 2035 року.

Україна намагається здійснити перехід до цифрової економіки та сформувати цифрову екосистему держави. Це безумовно слушний підхід, головне — визначитися з пріоритетами, інструментами реалізації та дієвими методами організації цього процесу.

Враховуючи високий вплив енергетики на економіку та з огляду на впровадження цифрової екосистеми держави, важливим є правильний вибір довгострокової стратегії розвитку цієї галузі з одночасним зменшенням впливу на навколишнє середовище.

Один з таких шляхів — енергетична трансформація, або поступовий перехід від використання викопних видів палива до екологічно чистих джерел енергії.

Така стратегія передбачає збільшення маневреності генеруючих потужностей, підключення нових об’єктів відновлювальних джерел енергії, розбудову «розумних» енергомереж та впровадження систем зберігання електроенергії. Фактично на завершальному етапі трансформації буде повністю змінено архітектуру та філософію енергосистеми, яка базуватиметься на децентралізації та цифровізації, а учасники ринку взаємодіятимуть через нові моделі та продукти.

Тому для успішного переходу недостатньо визначити дорожню карту, джерела фінансування та відповідальних за цей процес чиновників. Важливо інше — забезпечити прозорість на кожному етапі трансформації, включаючи управління новою моделлю енергосистеми. Розв'язати таку задачу можливо, зокрема, за рахунок використання технології блокчейну.

Як працює блокчейн?

Принцип роботи такої технології полягає в створенні записів транзакцій, які захищені, мають посилання на попередню дію та не можуть бути скасовані або змінені. Прозорість забезпечується за рахунок того, що кожен запис транзакції доступний для усіх без винятку користувачів цієї мережі.

Відтак учасники транзакцій без залучення посередників укладають так звані смарт-контракти, що дозволяють досягати високого рівня організації складних бізнес-процесів.

Наскільки поширена така технологія?

Блокчейн почав свій розвиток у 2010 році, і за десять років він фактично пройшов класичний, для будь-якої технології, життєвий цикл: від популярності — через розчарування — до зрілості. Популярності дана технологія набула завдяки широкому застосуванню криптовалют, а розчарування відбувалося у зв'язку з хакерськими атаками на такі системи.

На сьогодні в енергетичній галузі світу реалізовується понад 200 проєктів за технологією блокчейну.

Обсяг інвестицій — незначний і складає $0,6 млрд. Причому, в 10% випадків інвестором блокчейн-проєктів виступають державні компанії або органи влади.

Безумовним лідером є США, але майже кожен другий проєкт розробляється у європейських країнах.

Які сфери її застосування?

Переважна більшість прикладів застосування технології блокчейн припадає на торгові платформи, управління проєктами, розвиток відновлюваних джерел енергії та облік споживання енергоресурсів.

Торгові платформи на базі блокчейну мають на меті скоротити транзакційні витрати, підвищити конкурентність і відкрити доступ для малих і середніх виробників, які можуть продавати енергію іншим учасникам мережі.

Фактично ринком стає безпосередньо середовище блокчейну, де відсутній посередник, а споживачі купують через так звані смарт-контракти необхідну кількість енергоресурсу безпосередньо у виробника. Прозорість сприяє підвищенню рівня довіри між учасниками процесу, чого сьогодні не вистачає для конкурентного функціонування вітчизняних енергетичних ринків та утворення справедливої ціни для українських споживачів.

Управління проєктами та співфінансування на базі блокчейну реалізовується за рахунок прозорості операцій, низьких затрат на проведення транзакцій та утримання такої системи. Прикладами застосування такого підходу є впровадження програми «Прозорі інвестиції», співфінансування будівництва об’єктів альтернативної енергетики, сегментація корпоративних прав та отримання прибутку від роботи великої сонячної електростанції.

Використання такого підходу в українських реаліях дозволить збільшити інвестиції у вітчизняну енергетику, адже кожен етап їх освоєння буде прозорим.

Використовують блокчейн і на державному рівні — для забезпечення сталого розвитку відновлюваної генерації. Це досягається за рахунок прозорого нагляду за квотами для виробників екологічно чистої енергії.

Наприклад, у країнах ЄС діє законодавство про гарантії походження електроенергії та «зелені» сертифікати, які можуть бути продані або використані для доказу того, що споживана електроенергія дійсно була згенерована з відновлюваних джерел.

Відтак блокчейн дозволяє уникати подвійних розрахунків і витрат — за рахунок прозорого контролю за транзакціями з видачі та використання «зелених» сертифікатів. Такий підхід може бути застосований для перегляду системи підтримки українських виробників екологічної чистої електроенергії, адже у наступному році дефіцит коштів на оплату виробникам за чинним «зеленим» тарифом може сягнути 13–14 млрд грн.

Хто може поділитися досвідом?

Контроль за споживанням енергоресурсів споживачами на базі технологій блокчейну набув широкого поширення у Великобританії, Німеччині, Австралії та США. Інформація, яка надходить від лічильників у середовище блокчейну, порівнюється з відомостями, внесеними у смарт-контракти. У випадку невідповідності припиняється постачання енергоресурсу до лічильника з відповідним реєстраційним засобом. Відновлення постачання стає можливим після укладання нового смарт-контракту.

Також така технологія використовується для вирішення задач, пов’язаних із створенням програмного забезпечення, диспетчеризацією даних, управління інфраструктурою для електромобілей.

Сьогодні понад 40 провідних європейських енергетичних торгових компаній, серед яких — італійська Enel, німецька RWE, нідерландська Tennet Holding BV, переводять на блокчейн весь цикл операцій та активно під'єднують своїх споживачів до цієї платформи.

У глобальному вимірі свій інтерес до використання блокчейну підтвердили понад 100 світових енергетичних компаній. Зокрема, корейська Tepco, французька EDF та Engie, американська Duke Energy, нафтовий гігант Shell тощо.

Отже, інструменти та досвід перейняти є в кого, головне — мати бажання, чітку стратегію та дієздатну команду.

Максим Білявський

Провідний експерт енергетичних програм


Народився у 1986 р. в Житомирській області.

Освіта:

Житомирський державний технологічний університет, факультет інженерної механіки (2008).

Кандидат технічних наук (2010).

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (2012).

Автор 17 патентів на винаходи та більше 100 наукових праць в галузі енергетики та машинобудування.

Досвід:

2008–2011 — оператор очисних споруд, диспетчер з транспортування газу Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ДК «Укртрансгаз».

2011–2017 — провідний інженер, заступник начальника прес-служби, начальник відділу зв’язків з громадськістю та пресою ПАТ«УКРТРАНСГАЗ».

2017–2018 — директор з персоналу ПАТ «Магістральні газопроводи України», радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України.

2021 — директор з інтегрованих комунікацій НАК «Нафтогаз України».

bielawski.maksym