Санкційний гамбіт. Чому китайський ринок не панацея для російської сировини? 

Спроба агресора переорієнтувати експорт сировини (сталь, нікель, мідь, вугілля, алюміній) із європейського ринку на китайський на фоні санкційних обмежень, — приречена на провал.


Три агрументи

Найперше, тому що у КНР є власна база виробництва таких ресурсів, і діє система довгострокового контрактування на імпортні поставки. Особливо це простежується на прикладі сталі, усі російські поставки на європейський ринок (10 млн.тон) співставні із 70% від усіх імпортних потреб Китаю в цьому ресурсі.

По-друге, цінова конюктуру на китайському ринку менш приваблива за пропозиції від покупців на європейському ринку. Наприклад, вартість сталі на ринку КНР складає приблизно $820 за тону, що вдвічі менше за котирування у ЄС (понад $1500 за тону) та на 25% від цін по індексу FOB Чорне море. Котирування алюмінію та міді у Китаї, також менші за європейські ціни, орієнтовно до 10%. 

По-третє, перенаправлення російських вантажів із ЄС в КНР супроводжуватиметься зростанням витрат на логістику до 30%, за рахунок збільшення відстані транспортування та більш високих розцінок на фрахт суден. Також матимуть місце проблеми із своєчасним відвантаженням товарів, з огляду на перевантаженість російської залізниці та обмежену пропускну здатність далекосхідних морських портів агресора. 

Загалом, переорієнтація російської сировини із європейського на китайський ринок, принесе лише збитки і на цьому фоні змусить більшість підприємств окупанта припинити свою діяльність. Ось так виглядає санкційний гамбіт, коли навіть незначні поступки зі сторони ЄС дозволять послабити економіку агресора.

Максим Білявський

Провідний експерт енергетичних програм


Народився у 1986 р. в Житомирській області.

Освіта:

Житомирський державний технологічний університет, факультет інженерної механіки (2008).

Кандидат технічних наук (2010).

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (2012).

Автор 17 патентів на винаходи та більше 100 наукових праць в галузі енергетики та машинобудування.

Досвід:

2008–2011 — оператор очисних споруд, диспетчер з транспортування газу Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ДК «Укртрансгаз».

2011–2017 — провідний інженер, заступник начальника прес-служби, начальник відділу зв’язків з громадськістю та пресою ПАТ«УКРТРАНСГАЗ».

2017–2018 — директор з персоналу ПАТ «Магістральні газопроводи України», радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України.

2021 — директор з інтегрованих комунікацій НАК «Нафтогаз України».

bielawski.maksym