Про роль інновацій в енергетичній галузі

Хочу розпочати з постановки проблеми.

На мій погляд до головних проблем енергетичної галузі слід віднести високий рівень імпортозалежності, незадовільний стан інфраструктури, низьку енергоефективність.

Все це спричиняє дисбаланс в українському суспільстві, для якого найпершим викликом є високі ціни на енергоресурси, які неспівставні з доходами споживачів.

До чого тут інновації, запитає кожен?

Через інновації, як тренд завтрашнього дня, ми пропонуємо поступово модернізувати діючу модель енергетичної галузі.

Зробити її за найкращим світовим взірцем самоорганізації.

На мій погляд не варто впроваджувати те, що завтра вже буде не актуальним. Потрібно йти завжди на крок попереду, з новими і водночас перевіреними технологіями.

Сьогодні може кожен назвати багато успішних інноваційних проектів українських авторів, які успішно впроваджені закордоном але не втілені в нашій державі. Чому так сталось? Потрібен діалог та площадка. Адже ми втрачаємо можливість розвивати нові високотехнологічні галузі національної економіки. Це зростання, робочі місця, реалізація людського потенціалу і зрештою зростання ВВП про яке багато говорять.

Саме презентований сьогодні проект бере на себе таку місію. Місію, яка має амбітну мету, — створити ефективну модель енергетичних ринків, де звісно в центрі уваги буде споживач та кінцевий рахунок за послуги і товар.

Має бути енергетична демократія.

Тепер до конкретики. На мій погляд, перш за все нам потрібно систематизувати процеси, які проходять в галузі.

І тут допоможе штучний інтелект, як елемент інноваційного процесу. Перша задача, — це прогнозування. Наприклад складання енергетичного балансу, процедури зелених аукціонів, та сценарне моделювання функціонування галузі як на рівні регіонів, міст та сіл, так і на загальнодержавному рівні.

Друга задача, — це задачі підвищення енергоефективності, зокрема в частині моніторингу генерації, видобутку та споживання усіх енергоресурсів.

Наприклад в американському штаті Колорадо, оператор системи генерації електроенергії з альтернативних джерел застосовує штучний інтелект для прогнозування вироботки енергії в залежності від погодних умов. Для цього аналізує дані з метеостанцій. Так само, за допомогою погодних даних, можливо зпрогнозувати і обсяги споживання. Таким чином виходить замкнута інтелектуальна система. По такому алгоритму пішла також американська компанія IBM, вони оптимізовують роботу сонячних та вітрових електростанцій в залежності від погодних умов в режимі реального часу. Це особливо актуально для України, яка наблизилась до проблематики дефіциту акамулюючих потужностей енергосистеми.

Третє, — оптимізація роботи обладнання різних масштабів та інфраструктурних систем. А також їх діагностика. Тут прикладів багато від застосування безпілотних літальних апаратів, до аналізу інформації з різного роду сенсорних давачів даних. По такому напрямку пішли для прикладу американські компанії AirFusion та PowerScout.

І таких прикладів багато.

Якщо говорити не тільки про штучний інтелект, так я можу назвати інші завдання, які вважаю за доцільне розв’язувати із застосування виваженого інноваційного підходу.

Це:

  1. Створення регіональних паливно-енергетичних балансів, де зокрема потрібно забезпечити збільшення частки місцевих альтернативних видів палива з 0% до 18% від загального споживання.
  2. Зниження частки втрат у електромережах, яка повинна бути зменшена з 12% до 9%.
  3. Модернізація основних фондів комунальних підприємств з теплопостачання: частка тепломереж, які перебувають у аварійному стан має бути зменшена з 20% до 3%; частка втрат у тепломережах має бути зменшена з 20% до 13%;питомі витрати палива при виробництві тепла мають бути зменшені на 6% або приведені до 155 кг умовного палива/Гкал.
  4. Забезпечення подальшого розвитку «розумних» енергомереж (Smart Grids), «розумного» обліку споживання електроенергії у споживачів (Smart metering).
  5. Створення інфраструктури для розвитку електротранспорту, у т.ч. муніципального.

Перераховані вище мною заходи безумовно позначаться на зменшенні комунальних платежів для споживачів.

Отже, інноваційний підхід дозволить одночасно вирішити кілька задач, — це оновнити модель енергетичної галузі, підтримати талановитий людський потенціал нашої держави, та зменшити платіжки для українців.

Задачі амбітні, як ми з ними впораємось, покаже час.

Головне поставити ціль. Вірю в проект Energy Innovations та бажаю команді успіху.

Максим Білявський

Провідний експерт енергетичних програм


Народився у 1986 р. в Житомирській області.

Освіта:

Житомирський державний технологічний університет, факультет інженерної механіки (2008).

Кандидат технічних наук (2010).

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (2012).

Автор 17 патентів на винаходи та більше 100 наукових праць в галузі енергетики та машинобудування.

Досвід:

2008–2011 — оператор очисних споруд, диспетчер з транспортування газу Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ДК «Укртрансгаз».

2011–2017 — провідний інженер, заступник начальника прес-служби, начальник відділу зв’язків з громадськістю та пресою ПАТ«УКРТРАНСГАЗ».

2017–2018 — директор з персоналу ПАТ «Магістральні газопроводи України», радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України.

2021 — директор з інтегрованих комунікацій НАК «Нафтогаз України».

bielawski.maksym