Енергодипломатія на службі ядерної безпеки світу. Як зменшити вплив агресора?

На початку квітня Організація економічного співробітництва прийняла рішення про відсторонення агресора від участі в роботі Агентства з атомної енергії (Nuclear Energy Agency).

Однак, така реакція на варварські дії росії — недостатня, аби гарантувати безпечну експлуатацію атомних електростанцій на європейському континенті.

Для запобігання ядерному тероризму в різних його проявах, потрібно виконати щонайменше п’ять заходів у форматі Міжнародної програми Організації Об’єднаних Націй.

Першим невідкладним кроком має стати визнання на рівні ООН дій росії (захоплення Запорізької АЕС та безчинство в Зоні відчуження Чорнобильської АЕС) — актом ядерного тероризму. На підставі цього рішення мають бути відсторонені громадяни рф від займаних посад у секретаріаті МАГАТЕ (International Atomic Energy Agency).

По-друге мають бути введені жорсткі санкції по відношенню до ключових осіб Росатома, а також їх міжнародних проектів, зокрема варто заборонити участь агресора в будівництві АЕС на європейському континенті.

По-третє, на рівні Європейської Комісії зобов’язати країни-члени ЄС, які співпрацюють із рф — невідкладно провести анбандлінг та ліквідувати практику Росатому (Build-Own-Operate), в тому числі провести диверсифікацію постачання ядерного палива до кінця 2025 року.

Особливо, це стосується таких країн, як:

  • Угорщина: АЕС «Пакш» була побудована за часів радянського союзу, на сьогоднішній день заплановане розширення потужностей (додаткове спорудження 2 енергоблоків) цього об’єкта за участю рф;
  • Чехія: експлуатуються 4 реактори російського виробництва;
  • Болгарія: експлуатуються 2 реактори російського виробництва;
  • Фінляндія: агресор поставив обладнання та обслуговує 2 з 4 атомних реакторів на станції «Лоовіса»;
  • Словаччина експлуатує 4 реактори російського виробництва на АЕС «Моховці» та «Богуниці». Окрім цього, наразі здійснюється монтаж ще 2 реакторів;
  • Словенія: Росатом планує спорудити додатковий енергоблоку на АЕС «Кршко», а також сховище радіоактивних відходів на кордоні Словенії та Хорватії.

По-четверте, ввести ембарго на постачання урану російського виробництва на ринок США. У кінцевому результаті, жодних цінових потрясінь не відбудеться, адже ціна власного виробництва у США, Канаді та Австралії до 20% нижче за спотові ціни та вартість російського імпорту. Також, дане рішення не призведе до гострого дефіциту, адже достатньо ресурсу мають виробники із цивілізованих країн.

Одним із обов’язкових заходів по даному треку, має стати співпраця між США, ЄС та Україною в частині спільного видобутку уранової руди і виробництва концентрату для неросійських електростанцій.

По-п’яте, залучити інвестиції в науково-технічні розробки нових атомних електростанцій, які будуть гнучкі до складових ядерного палива — і зможуть споживати ресурс на базі урану, плутонію, торію.

Така перспектива абсолютно реальна, наприклад, про запуск подібного проекту нещодавно заявила швейцарська компанія Transmutex, яка зобов’язалась спорудити прототип АЕС на торії потужністю 500 МВт до 2023 року.

Виконати енергодипломатичний план заходів із вищенаведених п’яти пунктів потрібно аби зупинити агресора та убезпечити 100 млн. європейських споживачів від ядерного шантажу росії, який нажаль відчуває і досі Україна.

Максим Білявський

Провідний експерт енергетичних програм


Народився у 1986 р. в Житомирській області.

Освіта:

Житомирський державний технологічний університет, факультет інженерної механіки (2008).

Кандидат технічних наук (2010).

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (2012).

Автор 17 патентів на винаходи та більше 100 наукових праць в галузі енергетики та машинобудування.

Досвід:

2008–2011 — оператор очисних споруд, диспетчер з транспортування газу Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ДК «Укртрансгаз».

2011–2017 — провідний інженер, заступник начальника прес-служби, начальник відділу зв’язків з громадськістю та пресою ПАТ«УКРТРАНСГАЗ».

2017–2018 — директор з персоналу ПАТ «Магістральні газопроводи України», радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України.

2021 — директор з інтегрованих комунікацій НАК «Нафтогаз України».

bielawski.maksym