Через економічно обґрунтоване ціноутворення на природний газ до справедливого розподілу доходів суспільства від видобування вуглеводнів в Україні

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Віктор Логацький пояснює, як економічне обґрунтування ціни природного газу сприятиме встановленню справедливого розподілу доходів від видобутку вуглеводнів між приватними компаніями і державою.


Як вже нами зазначалося (news_id=1205), вибір механізму ціноутворення на природний газ в Україні в значній мірі визначається в залежності від мети обґрунтування такої ціни.

З метою обґрунтування ціни на природний газ для кінцевих споживачів, ПАТ «Укргазвидобування», наприклад, намагається нав’язати суспільству методику, що враховує у ціні вартість інвестиційної складової на створення інфраструктури всього газопромислового циклу фактично з нуля. Такий підхід до ціноутворення призводить до значного завищення собівартості та, відповідно, ціни газу для кінцевого споживача.

На противагу такому підходу, для обґрунтування завищених ставок рентної плати, Міністерство фінансів України явно не врахувало всіх складових собівартості виробництва природного газу того ж таки ПАТ «Укргазвидобування» за всім промисловим циклом: видобування (з урахуванням витрат на каротаж), транспортування, перероблення (підготовку), зберігання, а також невиробничих, загальних і адміністративних витрат. Якщо брати за основу ціни таку занижену собівартість, то в результаті і ціна на природний газ буде значно заниженою.

Для подолання таких не зовсім доречних підходів при формуванні ціни на базі собівартості виробництва й продажу природного газу та подолання недовіри суспільства до тарифоутворення, нафтогазова галузь має бути забезпечена у найкоротший час відповідною галузевою методикою калькулювання та обліку витрат, яка б ураховувала специфіку цієї капіталомісткої галузі та створення передумов для формування податків на основі єдиного (бухгалтерського) обліку підприємств.

Тому значну увагу в методиці має бути приділено можливості відшкодування капітальних витрат через амортизаційні нарахування як складової собівартості продукції задля створення у видобувних компаніях фінансового резерву для геологорозвідувальних робіт, оновлення і модернізації обладнання та коштів для інтенсифікації видобування. Слід передбачити можливість нарахування амортизації, зокрема з метою формування бази для оподаткування, за прискореним принципом. На видобувних підприємствах десятки років перебувають в експлуатації свердловини без належної їх переоцінки. В результаті, їх залишкова вартість не відповідає справедливій вартості основних засобів. Тому вважаємо за доцільне розробити та впровадити регламентуючий документ (наказ Мінфіну України) стосовно такої переоцінки, у якому мають бути зазначені коефіцієнти переоцінки (їхній діапазон) в залежності від групи, віку основних засобів тощо. Попередньо, з метою підготовки до переоцінки та визначення технічного стану та технологічного статусу, підприємствам галузі доцільно було б зробити також інвентаризацію основних засобів, зокрема і насамперед свердловин.

Отже, основними кроками для запровадження обґрунтованого ціноутворення на природний газ і взагалі на вуглеводневу продукцію є такі:

  1. розроблення та впровадження галузевої методики (методичних рекомендацій) з калькулювання та обліку витрат;
  2. розроблення та впровадження регламентуючого документу (наказу Мінфіну України) про переоцінку основних засобів нафтогазової галузі;
  3. інвентаризація основних засобів нафтогазового виробництва, зокрема свердловин;
  4. проведення переоцінки основних засобів відповідно до регламентуючого документу та результатів інвентаризації;
  5. внесення змін до податкового законодавства стосовно визначення результатів діяльності підприємств і бази оподаткування на основі єдиного (бухгалтерського) обліку та відповідних його стандартів, а також ренти.

Наостанок важливо зазначити, що показник собівартості є також одним з визначальних чинників не тільки для формування ціни, але й для визначення ренти на вуглеводні у розвинених країнах, тому обґрунтовані та зрозумілі суспільству витрати, є запорукою як фінансового оздоровлення нафтогазової галузі України, так і справедливого перерозподілу доходів, отриманих від державних покладів нафти та газу, що видобуваються як державними, так і приватними компаніями.

Віктор Логацький

Провідний експерт енергетичних програм


Фахівець в області економіки використання природних ресурсів, інвестиційного менеджменту та корпоративного управління. Має успішний практичний міжнародний і вітчизняний досвід з реструктуризації бізнесу та реорганізації компаній.

Кандидат економічних наук. Понад 20 наукових праць, опублікованих в Україні і за кордоном.

Експерт низки міжнародних проектів і досліджень у сфері економічного обґрунтування будівництва, реконструкції та функціонування об’єктів енергетичної інфраструктури та екології.

Член Робочого комітету «Скраплений природний газ (LNG)» Міжнародного газового союзу (2000–2005 рр.).

Сертифікований інженер-проектувальник.

Працював на керівних посадах провідних вітчизняних та міжнародних нафтогазових та інжинірингових компаній: Укрнафта, Нафтогаз України, ТНК, Хантимансійськнафтогазгеологія, Metso Automation, ILF Consulting Engineers.

У Центрі Разумкова працює з січня 2015 р.