Зустріч Ердогана та Путіна. Що відбулось і що буде далі?

10 серпня 2022

Днями відбулася чергова зустріч Таїпа Ердогана і кремлівського злочинця, в рамках якої було фактично прийнято рішення про зближення Туреччини та росії.


Осінню минулого року Таїп Ердоган домігся від турецького центробанку зниження відсоткової ставки до 14 %, але цей крок спровокував неконтрольоване падіння курсу ліри і вже станом на початок серпня 2022 року інфляція досягла 80% — це антирекорд за останні двадцять чотири роки.

Турецька грошова одиниця настільки ослабла, що від подальшого збереження розрахунків в доларах за імпортні поставки товарів — інфляція буде лише зростати, причому в арифметичній прогресії. Тому що купуючи долар за ліру — створюється додатковий попит на іноземну валюту, який тисне на доволі низький курс турецької грошової одиниці.

Поточний стан турецької економіки настільки критичний, що будь-яке зволікання з антикризовими діями може спровокувати масові протести у Туреччині та призвести до відставки Ердогана. Саме цей сценарій з кожним днем все більше непокоїть офіційну Анкару, адже нинішня стратегія по виходу із кризи через переведення взаєморозрахунків із Саудівською Аравією в національні валюти відчутного ефекту не принесла.

Через це Таїп Ердогана, всупереч позиції усього цивілізованого світу, вирішив йти на зближення із державою-терористом, яка має не менший інтерес у співпраці із Туреччиною.

Особливо він загострився на фоні різкого скорочення (порівняно з першим півріччям минулого року на 38%) поставок із Китаю. Вочевидь, компанії із піднебесної вирішили обмежити свій збут до росії (навіть не входить до топ-10 торгових партнерів), побоюючись санкцій і, відповідно, втрати європейських та американських ринків.

За таких обставин державі-терористу вкрай важливо налагодити паралельний імпорт, а Туреччині виступити логістичним хабом і отримувати ліри за експорт.

Інтереси також збігаються у нафтогазовому секторі. З однієї сторони, росія зацікавлена у компенсації втраченої частки на європейському газовому ринку через збільшення поставок до Туреччини і отриманні рублів за поставлений ресурс. З іншого боку, — офіційна Анкара має на меті стати середземноморським газовим хабом. Тому ймовірно поставки російського газу вже у 2023 році зростуть із 26 до 40 млрд.куб.м за рахунок виведення «Турецького потоку» на повну потужність.

Окрім цього, офіційна Анкара та злочинці із кремля ймовірно домовились про інвестиції у турецьку нафтотранспортну і нафтопереробну інфраструктури. Така домовленість для Туреччини — це інвестиції та додаткове надходження валюти в національну економіку, а для росії — це можливість обійти ембарго ЄС через зміну походження вуглеводнів.

Пожвавлення товарообігу відбуватиметеся і в транспортній галузі, — Туреччина планує закупити понад 200 пожежних літаків російського виробництва. Можливо у межах цього контракту в росію буде поставлене дефіцитне обладнання і устаткування, в тому числі мікросхеми та газотурбінні двигуни, які вкрай необхідні для надійної експлуатації енергетичної інфраструктури держави — терориста.

Загалом, перехід на розрахунок за товари у національних валютах дозволить двом державам обійти фактично систему SWIFT та знівелювати ризик її відключення, — саме це зокрема і пояснює одну із домовленостей про розгортання російської банківської системи у Туреччині.

Окрім економічної компоненти, скоріш за все лідер Туреччини домовився із кремлівським злочинцем про початок військової операції проти курдів на Півночі Сирії в обмін на посередницьку позицію в конфлікті між Азербайджаном та Вірменією.

Максим Білявський

Провідний експерт енергетичних програм


Народився у 1986 р. в Житомирській області.

Освіта:

Житомирський державний технологічний університет, факультет інженерної механіки (2008).

Кандидат технічних наук (2010).

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (2012).

Автор 17 патентів на винаходи та більше 100 наукових праць в галузі енергетики та машинобудування.

Досвід:

2008–2011 — оператор очисних споруд, диспетчер з транспортування газу Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ДК «Укртрансгаз».

2011–2017 — провідний інженер, заступник начальника прес-служби, начальник відділу зв’язків з громадськістю та пресою ПАТ«УКРТРАНСГАЗ».

2017–2018 — директор з персоналу ПАТ «Магістральні газопроводи України», радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України.

2021 — директор з інтегрованих комунікацій НАК «Нафтогаз України».

bielawski.maksym