Через декілька днів після повідомлення про чергову зупинку NS1, — ереф оголосила про зниження потужності трубопроводу КТК (-70%) через який транспортується казахська нафта для європейського ринку.

Так «випадково» співпало, що це повідомлення було оприлюднено відразу після зустрічі Токаєва з кремлівським терористом.

Між іншим, це не вперше, коли цей трубопровід спіткають невдачі відразу після контакту перевертня з лідером Казахстану (більше у першому коментарі).

Так от, офіційна «причина» тепер — тріщини у вузлах кріплення підводних рукавів на двох із трьох виносних причальних пристроях.

Насправді, — зазначений дефект доволі легко усувається, а вузол кріплення — звичайний розхідний матеріал.

Прокоментую з точки зору інженера.

Танкери великої тонажності через особливості морського рельєфу завантажуються нафтою шляхом під’єднання до виносних причальних пристроїв.

Спершу судно стає на якір, далі встановлюють швартовочний трос, а після цього під’єднують рукави плавучих шлангів до виносних причальних пристроїв, які обертаються навколо своєї осі (по типу підшипника) — це не створює натягу та відповідно додаткового навантаження на вузли кріплення.

Далі ці виносні причальні пристрої з’єднані підводними шлангами із танком плавучості, який знаходиться під водою і є своєрідним сховищем нафти. Цей резервуар з’єднаний через такі самі рукави підводних шлангів із підводним маніфольдом (гідравлічний регулятор потоку) до якого власне під’єднаний нафтопровід діаметром понад 1 м.

Загалом підводна і надводна частина запроектовані із максимальною піддатливістю, що мінімально навантажує вузли кріплення підводних рукавів, які до того ж регламентно замінюють двіччі на рік.

Отже, історія з ремонтом КТК так само як з NS1 — надуманий привід для хворої помсти цивілізованому світу.