"Зелена" Олімпіада-2022. Як Китай демонструє претензію на лідерство китайської економіки

07 лютого 2022

Китай перетворив зимову олімпіаду на виставку своїх досягнень у секторі відновлюваної енергетики. Але присутність Володимира Путіна зводить все нанівець


За 2021 рік Китай встановив історичний рекорд із видобутку вугілля — 4,1 млрд тонн. Незважаючи на це, китайська економіка у 2021 році збільшила свою залежність від імпорту вугілля майже на 7% до рівня 323 млн тонн, що відобразилось на подорожчанні енергоресурсів на глобальних ринках.

У найближчій перспективі видобуток вугілля зменшуватиметься, а імпорт відповідно зростатиме. На це вказує поступове вичерпування запасів, адже за останні 30 років середня глибина шахти збільшилась із 280 до 1 200 метрів.

Тому на сьогоднішній день перед Пекіном стоїть амбітне завдання — якнайшвидше завершити енергетичний перехід від викопних видів палива (57% електроенергії отримують із вугілля) до відновлювальних джерел енергії.

Про свою ціль Китай заявив у процесі організації Олімпіади-2022, урочисте відкриття якої відбулося сьогодні в Пекіні.

Насамперед, всі олімпійські об'єкти вперше в історії на 100% забезпечуватимуться з відновлюваних джерел енергії. Для цього у місті Чжанцзякоу — за 200 км на північний захід від Пекіна, де проходять змагання з лижного спорту та сноуборду, — були споруджені вітрові (4 млн кВт) та сонячні (2,8 млн кВт) електростанції, а також високовольтні енергомережі 500 та 220 кВ.

Стабільність енергопостачання в цій мережі забезпечуватиме одна гідроакумулююча станція.

Орієнтовне споживання електроенергії олімпійськими об’єктами становитиме понад 400 млн кВт год. Гарантією походження стануть "зелені" сертифікати, які видаватимуть на спеціальному торговому майданчику, де реалізовуватиметься електроенергія.

Також вперше в історії лід на Олімпіаді заливатиметься спеціальним холодоагентом, завдяки якому значно знизиться емісія діоксиду вуглецю.

Продовжуючи про зниження викидів шкідливих речовин, зокрема під час будівництва, Китай замість спорудження нової інфраструктури розширив функціонал вже існуючих об’єктів літньої олімпіади.

По-друге, перевозити спортсменів та гостей Олімпіади будуть виключно на 600 автобусах, які працюють на водневих паливних елементах. Такий транспорт частково використовуватимуть і сервісні служби. Для цього спорудили два заводи з виробництваводневих паливних елементів, а також вісім заправних станцій.

По-третє, проведені масштабні заходи щодо забезпеченню мінімального енергоспоживання олімпійських об’єктів завдяки впровадженню інтелектуальних модулів та оптимізації систем опалення і вентиляції. Наприклад, застосування smart grid в комплексах з виробництву штучного снігу дозволяє до 20% знизити використання води.

Окрім цього, були споруджені станції з переробки стічних вод, а також кілька водосховищ для збору і очистки дощової води для наступного використання. Незважаючи на такий комплекс заходів, буде використано 185 млн літрів води, що, ймовірно, позначиться на дефіциті питної води для мешканців Пекіну.

На період проведення змагань, для гарантування чистоти повітря поблизу олімпійських об’єктів, були зупинені підприємства металургійної та хімічної промисловості.

Як бачимо, Пекін робить усе можливе, аби продемонструвати — перш за все США — свій курс на декарбонізацію та претензію на лідерство китайської економіки.

Але сам факт присутності президента РФ Володимира Путіна на відкритті Олімпіади, — демонструє недружній сигнал демократичним країнам та відповідно нівелює усі витрати на організацію "зеленої" Олімпіади-2022.


Джерело:

Максим Білявський

Провідний експерт енергетичних програм


Народився у 1986 р. в Житомирській області.

Освіта:

Житомирський державний технологічний університет, факультет інженерної механіки (2008).

Кандидат технічних наук (2010).

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (2012).

Автор 17 патентів на винаходи та більше 100 наукових праць в галузі енергетики та машинобудування.

Досвід:

2008–2011 — оператор очисних споруд, диспетчер з транспортування газу Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ДК «Укртрансгаз».

2011–2017 — провідний інженер, заступник начальника прес-служби, начальник відділу зв’язків з громадськістю та пресою ПАТ«УКРТРАНСГАЗ».

2017–2018 — директор з персоналу ПАТ «Магістральні газопроводи України», радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України.

2021 — директор з інтегрованих комунікацій НАК «Нафтогаз України».

bielawski.maksym