Разом з військовою агресією проти України, Росія використовує ресурси для економічної боротьби із цивілізованим світом. Але їй дуже просто завадити
30–31 травня відбувається Саміт ЄС, на якому обговорюватиметься шостий санкційний пакет проти Росії, зокрема — енергетична та продовольча безпека європейських країн у контексті російської агресії.
Для світової спільноти це взаємопов’язані питання, оскільки Росія використовує ресурси для економічної боротьби із цивілізованим світом. Якщо називати речі своїми іменами, тоді це ресурсне протистояння або війна на виснаження.
Варіант протистояння агресору
На такий безпековий виклик однозначно реагуватиме ЄС і союзники по блоку НАТО. Один із варіантів, — це накладання заборони на вихід російських танкерів із Чорного моря.
Особливо актуально це рішення ухвалити саме зараз, оскільки після нещодавнього відновлення роботи каспійського трубопровідного консорціуму очікувано зросте трафік руху російських танкерів із Чорного моря в порти азійсько-тихоокеанського регіону. Окрім цього, агресор спробує переорієнтувати роботу портів у Балтійському морі, а також збільшити трубопровідні постачання через трубопровід "Східний Сибір — Тихий океан".
Таким чином, Росія вже перебудовує свою логістику через падіння постачання нафти на європейський ринок. Це доволі гостра проблема для агресора, оскільки відсутність потужностей для зберігання нафти змушують частково зупиняти свердловини й потужності з перероблення.
Як це можливо зробити
Підстав для накладання заборон є безліч.
Одне з них — екологічність судових двигунів. Флот агресора порушує усі можливі норми з викидів, але на це закривали донедавна очі міжнародні організації.
Зараз саме час придивитись уважніше й ухвалити відповідне рішення. Якщо піти таким шляхом, це закриє для Росії один зі шляхів обходу санкцій — перепродаж своїх танкерів іншим країнам.
Утім, наймасштабнішим санкційним інструментом є заборона страхувати перевезення російської нафти будь-яким судном. Забезпечити це досить легко, достатньо навіть на рівні Великої Британії ухвалити відповідне рішення і зобов’язати International Group of Protection and Indemnity clubs (об’єднання, що страхує понад 90% вантажів морським транспортом) до його виконання.
Альтернативною може стати внесення змін до міжнародних правил страхування Incoterms, якими передбачити санкційні обмеження до перевезення вантажів держави-агресора.
Якщо буде реалізована повна заборона на морські перевезення російської нафти, включно й на азійські ринки, — це стане відчутним тиском на економіку агресора, оскільки перевезення залізничним транспортом нерентабельні, а можливості трубопроводу "Східний Сибір — Тихий океан" обмежені.
Звісно за таких умов, агресор комунікуватиме переможні новини про співпрацю з Іраном, але інфраструктура й рельєф місцевості будуть неспроможні для організації надійного та потужного нафтотранспортного коридору.
Повертаючись до бажаної позиції наших союзників, жодного поступу бути не може, лише дзеркальна відповідь на шантаж та агресію.
Джерело:
