На вихідних агресор публічно звинуватив Великобританію у причетності до вибухів на NS1.
Насправді режисер та виконавець той, хто це заявив і ось чому.
Достатньо подивитись на фото з місця інциденту — характер руйнувань (деформація зрізу металу чітко по зварному шву) свідчить про точкове прикладення сили вибуху в місце стику двох ділянок NS1. Якби розгерметизація відбулась в довільному місці трубопроводу мала б місце деформація кручення — тіло труби розгортає немов цигарковий папір.
Так от, визначити координати зварного шва можуть лише фахівці експлуатуючої організації (Газпром), керуючись даними внутрішньої дефектоскопії. Жоден бойовий плавець або спеціальний підводний пристрій нездатний на точний вихід по координаті шва.
Між іншим, з певною періодичністю ці стики просвічуються тими самими діагностичними поршнями, але перед цим мають пройти очисні та калібруючі пристрої. Такі поршні рухаються у порожнині трубопроводу з середньою швидкістю до 15 км/год і за потреби можуть позиціюватися та зупинятись по конкретній координаті, наприклад того ж самого зварного шва. Між іншим, ці ж пристрої можуть нести додаткове навантаження, наприклад дещо з детонатором.
Звісно скептики або опоненти такої версії скажуть, а як рухався поршень, якщо відбору газу практично не було. Моя відповідь наступна — спочатку Газпром під виглядом планових робіт зменшив тиск — вивільнив частину газу (згадайте факел на КС Портова), а потім запустив внутрішньотрубний пристрій та почав збільшувати тиск і тим самим приводячи в рух поршень.
Проілюструю викладене:
/ Перше фото (червень, 2015 рік) — розгерметизація трубопроводу від артилерійського обстрілу російських терористів — деформація кручення та стиску (зовнішнє навантаження).
/ Друге фото (вересень 2022 року, виконавці ті самі) — розгерметизація NS1 від прикладеного вибуху до шва (внутрішнє навантаження: метал назовні) — деформація зрізу (зсуву).
