Подвоєння рентних ставок для видобування газу лише призвело до закріплення тренду на зниження видобутку газу

Експерт з питань енергетики Центру Разумкова, екс-директор з інтегрованих комунікацій НАК "Нафтогаз України" Максим Білявський наголошує, що станом на сьогодні в Україні враховується близько 390 газових, нафтогазових та нафтогазоконденсатних родовищ. З них номінально у промисловій розробці перебуває приблизно 250. Балансові запаси природного газу становлять 1 трлн кубометрів, що за умови досягнення щорічного видобутку газу близько 30 млрд куб. м. дозволяє протягом 30 років вийти на рівень повного забезпечення власних потреб України.

"Крім цього, — продовжує експерт, — Україна входить до 10 найперспективніших країн світу за потенційними можливостями видобутку нетрадиційних вуглеводнів (метан вугільних пластів; сланцевий газ; газогідрати; газ щільних колекторів), потенціал яких становить понад 40 трлн куб. метрів. Запаси газогідратів глибоководної частини Чорного моря — не менше ніж 20 трлн кубометрів. Ресурси сланцевого газу — 1,2 трлн. кубометрів. Газ щільних колекторів — 8,5 трлн. куб. м. Метан вугільних пластів — 12 трлн куб.м".

Однак подвоєння рентних ставок для газовидобутку у 2014-2015 роках призвело до закріплення у наступні роки сталого тренду падіння видобутку (і відповідного зростання імпорту), наголошує Максим Білявський.

За його словами, без заходів щодо фіскального стимулювання галузі газовидобування знаходиться на рівні близько 20 млрд куб. м на рік із трендом до скорочення.

"За останні 10 років інвестиційне виснаження державних видобувних компаній за рахунок завищеної ренти призвело до драматичного падіння їх видобутку з 18,3 до 13,7 млрд куб. м. І лише збільшення частки приватних компаній, які продовжують вкладати мільярдні інвестиції, дозволило збільшити обсяги з 2,2 до 6 млрд куб. м, що і сьогодні підтримує стійкий рівень видобутку газу, — пояснює Максим Білявський. — На сьогодні податкове навантаження на видобувну галузь нафти та газу аномально високе та необґрунтоване. Діюча модель податкового навантаження є характерною для держав-експортів природного газу, а ми імпортери, на жаль. Мій аналіз рентних ставок більш ніж у 50 країнах демонструє, що найбільш поширеною практикою у 40% випадків є максимальне рентне навантаження у коридорі 10%-20%. Показовим є також розподіл рентної ставки залежно від ВВП країни. Згідно з ним, країни, що розвиваються, встановлюють у переважній більшості ставки від 5% до 15%. Власне — зниження рентних платежів до цього рівня є головною умовою для зламу тренду падіння та залучення нових інвесторів".

Джерело: