Планове підвищення акцизу за збереження поточних економічних і регуляторних умов в Україні та на світовому ринку нафти формально створює передумови для зростання цін на моторне паливо. Потенційний вплив оцінюється на рівні:
А-95 — близько +1,7 грн/л, дизельне пальне — +2,3 грн/л, LPG (автогаз) — +1,5 грн/л.
Це вже третє підвищення акцизу, починаючи з 2024 року. У сукупності за 2024–2026 роки акцизне навантаження зросло: на LPG — майже у чотири рази, на дизельне пальне — на 83%, на бензин А-95 — на 40%.
Водночас нинішній рівень роздрібної маржі, особливо у преміальному сегменті АЗС по бензинах і дизпальному, разом із тенденцією зниження світових цін на нафту дозволяє стверджувати: за наявності ефективної державної політики реального зростання цін для споживачів могло б не відбутися. Йдеться не про адміністративне обмеження цін, а про дієву антимонопольну політику, яка сьогодні фактично відсутня.
З початку повномасштабної агресії ціни на пальне зросли суттєво:
А-95 — з 34 до 58 грн/л (+70%),
дизельне пальне — з 32 до 58 грн/л (+81%),
LPG — з 19 до 38 грн/л (+100%).
При цьому середня ціна нафти Brent з лютого 2022 року до грудня 2025 року знизилася з 97 до 61 дол./барель (–37%). Європейські котирування бензину Євро-5 та дизпального за базисом CIF Med за цей період зменшилися відповідно на 31% та 24%. Курс долара до гривні зріс на 41%, євро — на 48%.
Розрахунки свідчать, що за сукупним впливом ключових чинників ціни мали зрости значно менше, ніж це відбулося фактично.
Для дизельного пального — близько +16%, тоді як на ринку зафіксовано майже +70%;
для А-95 — близько +42% проти фактичних +71%;
для LPG — близько +76% проти майже +99%.
Такий надмірний ціновий тиск на споживачів під час війни є наслідком поєднання свідомої податкової політики держави та посилення ринкової влади преміальних мереж АЗС на тлі провалу антимонопольного регулювання. Додатковим чинником стали авансові платежі, які витісняють малий і середній бізнес із роздрібного ринку, посилюючи концентрацію та зменшуючи конкуренцію.
Зростання акцизів пояснюється вимогами євроінтеграції. Проте саме податкове навантаження на пальне та ринкова концентрація у преміальному сегменті є одними з ключових драйверів подорожчання продуктів харчування, промислових товарів і послуг. За умов, коли доходи українців у рази нижчі за європейські, механічне перенесення європейської податкової моделі виглядає соціально ризикованим.
У січні 2026 року лише ПДВ та акциз у ціні пального становитимуть: близько 42% для дизпального, 44% — для бензину, 47% — для LPG. За ціни 63 грн/л на преміальний А-95 споживач сплатить державі майже 28 грн/л податків. Окремо слід враховувати роздрібну маржу, яка у преміальних мережах у 2025 році становила в середньому 10–12 грн/л і була завищена щонайменше на 5 грн/л через ринкову владу.
Що необхідно робити для реального захисту прав споживачів
- Інституційне перезавантаження антимонопольної політики
Антимонопольний комітет має перейти від формального реагування до системного ex ante-контролю ринку пального.
Ex ante-контроль ринку пального — це превентивний нагляд держави, коли ринок постійно аналізують і втручаються до цінових сплесків та зловживань, а не після того, як споживач уже переплатив).
Він передбачає наступні напрямки:
- регулярний аналіз концентрації, маржі та цінової поведінки мереж;
- визначення та публічне визнання домінуючого становища окремих операторів;
- невідворотність штрафів за узгоджені дії та зловживання ринковою владою.
- Усунення регуляторних бар’єрів для малого й середнього бізнесу
Скасування авансових платежів та інших дискримінаційних вимог, які створюють фінансові переваги для великих мереж і прискорюють концентрацію ринку. Це безпосередньо впливає на рівень конкуренції та стримує зростання цін. - Запровадження прозорості ціноутворення на ринку пального
Створення механізму публічного моніторингу структури роздрібної ціни (податки, закупівельна вартість, логістика, маржа). Така прозорість обмежує можливості для необґрунтованого завищення маржі без адміністративного втручання в ціни. - Корекція податкової політики з урахуванням платоспроможності споживачів
Перехід від механічного підвищення акцизів до адаптивної податкової моделі, яка враховує рівень доходів населення, стан економіки та воєнні умови. Це дозволяє зменшити інфляційний ефект без втрати бюджетної стабільності. - Активна підтримка конкурентного середовища
Сприяння розвитку малих і середніх мереж АЗС через:
- спрощення доступу до інфраструктури та імпорту;
- недискримінаційні умови логістики й зберігання;
- рівні регуляторні правила для всіх сегментів ринку.
Конкуренція, а не адміністративне регулювання, є найбільш ефективним і стійким інструментом захисту споживачів.
Захист прав споживачів на ринку пального полягає у відновленні балансу між податками, конкуренцією та ринковою поведінкою операторів. Без системних змін регуляторної та антимонопольної політики будь-яке підвищення акцизів автоматично перетворюватиметься на додатковий тиск на громадян.
