Кремль послідовно здійснює свою стратегію щодо розділення Енергетичної системи України на дві окремі частини — Правобережну та Лівобережну

15 грудня 2025

Це підтвердив черговий повітряний удар 6 грудня 2025 р. по генеруючим потужностях в основному на Лівобережжі та по системі магістральних ЛЕП Укренерго. Такі комплексні удари наносяться із регулярною періодичністю 7–10 діб, що призводить до посиленню дефіциту генерації та мереживних обмежень у перші дні після атаки до 5000 МВт із подальшими ремонтами та зниженням обмежень до 2000–3000 МВт. Після чого слідує нова атака.

Це означає, що побутові споживачі упродовж цієї зими у Східних та Південних областях (включно із Києвом) мають орієнтуватися у середньому на 2–4 черги відключень, що будуть змінюватися за вказаним графіком (за синусоїдою). У Західних областях ситуація із аварійними та стабілізаційними графіками відключень очікується помітно кращою. Такі особливості викликані конфігурацією енергетичної системи у якій усі 9 блоків АЕС розташовані на Правому березі Дніпра, а увесь імпорт надходить із західного кордону.

Разом із тим, російські терористи постійну атакують розподільні мережі у Чернігівській, Сумській, Харківській, Херсонській та Одеській областях й здійснюють повітряні удари по газовидобутку на Полтавщині та Харківщині.

Власне, дана стратегія РФ носить ярко виражений геноцидальний характер й передбачає планове знищення усієї життєво-забезпечующої інфраструктури України, включно із підстанціями із видачі потужностей з АЕС, що створює високі ризики техногенної аварії найвищого рівня.

Такій нелюдській стратегії можна протистояти прискореним будівництвом захисних споруд над енергетичними об’єктами, збільшенням можливостей ППО та постійними ударами відплати по НПЗ Росії, експортним нафтовим маршрутам на порти — Усть-Лугу, Приморськ, Новоросійськ, Туапсе. Крім того, терористична країна не має бути недоторканою від вражень вузлових підстанцій високовольтних ЛЕП.

Володимир Омельченко

Директор енергетичних програм


Народився в 1967 р. в Києві.

Освіта:

Київський політехнічний інститут, факультет хімічного машинобудування (1992).

Автор понад 50 наукових і публіцистичних праць. Брав участь у розробці та здійсненні міжнародних енергетичних проектів та наукових дослідженнях міжнародної енергетичної політики.

Робота:

У 1992–1996 р. працював на різних посадах в галузі машинобудування;

1997–1998 — головний фахівець відділу нафтової, газової та нафтопереробної промисловості міністерства економіки України;

1998–2003 — НАК «Нафтогаз України», очолював напрям транспорту нафти;

2004–2007 — головний консультант Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО України;

з лютого 2007 р. — експерт Центру Разумкова, з 2013 року — директор енергетичних програм.

(044) 206-85-02

omelchenko@razumkov.org.ua

volodymyr.omelchenko