За перші десять днів квітня 2022 року, через санкційний тиск, окупанти зменшили добовий видобуток нафти орієнтовно на 10% до рівня 9,7 млн. барелей, що еквівалентний показникам ковідного періоду.

Одночасно з цим, швидке скорочення відвантаження російської нафти проявило значний недолік інфраструктури агресора, — це недостатня кількість складських приміщень та баз для зберігання нафти і нафтопродуктів. Як наслідок, Лукойл оголосив про часткову зупинку своїх нафтопереробних заводів через відсутність потужностей для зберігання мазуту.

Введені нафтові санкції також вплинули на те, що багато держав уникають не лише російський вуглеводень, але й відмовляються від фрахтовки танкерів агресора. Втім це не має суттєвого впливу на вартість транспортування, оскільки транспортний флот окупантів порівняно невеликий.

Вочевидь ефект від першого пакету ембарго вже відчули у кремлі, адже у публічному просторі було максимально закрито будь-яку інформацію стосовно видобутку і торгівлі нафтою. Наприклад, Центробанк припинив оприлюднювати дані стосовно зовнішньої торгівлі, а Міненерго вже не публікує інформацію про роботу паливно-енергетичного комплексу. Мовчать також прес-служби видобувних компаній.

Така реакція окупантів очікувана, адже їх бюджет тісно пов’язаний із надходженням коштів після операцій з продажу нафти, — це в річному еквіваленті понад $360 млрд. або 22% від їх ВВП, що вдвічі більше за витрати на військовий комплекс.

Це лише напрямок тренду, за результатами квітня градієнт падіння може досягти рівня 15%, а за результатами поточного року варто очікувати середньодобового зменшення видобутку нафти на 3 млн.барелей, а вже з наступного року на понад 5 млн.барелей.

Тобто, в першому півріччі 2023 року, може бути зупинено половина нафтовидобувних потужностей росії, що підштовхне економіку агресору в незворотнє піке — у відомому всім напрямку.

Кінцеві споживачі на глобальному ринку від цього не постраждають,-  попит буде покритий за рахунок ресурсів ОПЕК, а також додатково скорегований завдяки економії споживання.

Звісно існує сценарій за яким кремль намагатиметься не допустити консервацію нафтовидобувних потужностей і, відповідно, прибутків, — наприклад через спорудження розвинутої мережі сховищ, але на це знадобиться щонайменше три роки та значні капіталовкладення, які ніхто з цивілізованих країн їм не надасть.

Завершити хочеться словами, — немає неоплаченого добра і не наказаного зла.