Чим менше тиск у магістральних газопроводах — тим більше буде видобуток? Розвінчуємо міф

09 липня 2022

Вимушений надати коментар, бо неодноразово чую у публічному просторі від різних чиновників, що чим менше тиск у магістральних газопроводах — тим більше буде видобуток.

Поясню, як насправді.

Дебіт свердловини (продуктивність) напряму залежить від депресії пласта, — це різниця між пластовим тиском і тиском на вибої свердловини.

Тобто говорячи про зв’язок між тиском та видобутком — справжні фахівці мають на увазі зменшення тиску на газопроводі від свердловини на вхід до компресора. Таким чином, дозволяючи працювати компресору при незначному вакуумі вдається зменшити тиск на усті свердловини та відповідно на вибої, а значить збільшити депресію та наростити дебіт — тиск на вхід до магістральних газопроводів.

Інакше кажучи, зменшувати тиск можна (до певної міри) лише на низькій стороні компресора (на проммайданчику). Важлива деталь, у такому режимі можуть працювати лише поршневі компресори. Якщо хтось з видобувників використовує центробіжні — їх потрібно замінити.

Що мають на увазі чиновники?

Якщо вони нічого не переплутали, тоді ймовірно висувають гіпотезу, що зменшення тиску в магістральних газопроводах вплине позитивно на коефіцієнт стиснення компресора.

Втім, є маса побічних ефектів.

Перш за все — це паралельна робота газорозподільних станцій на тому ж магістральному газопроводі, які налаштовані на мінімально-допустимий тиск на вхід. Тут з власної практики ствердно скажу, якщо він різко впаде або зросте- станція працювати не буде, а значить через певний час споживачі (на одну ГРС — це може бути і 50 тис. абонентів) залишаться без газу.

По-друге, — це довговічність відповідальних вузлів самого компресора, який має допустиму норму коефіцієнта стиснення тобто мінімальну та максимальну граничну межу тисків.

На завершення, мода на максимальне спрощення та нівелювання тонкощами складних технологічних процесів має нарешті пройти - далі без серйозного підходу буде складно.

Максим Білявський

Провідний експерт енергетичних програм


Народився у 1986 р. в Житомирській області.

Освіта:

Житомирський державний технологічний університет, факультет інженерної механіки (2008).

Кандидат технічних наук (2010).

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (2012).

Автор 17 патентів на винаходи та більше 100 наукових праць в галузі енергетики та машинобудування.

Досвід:

2008–2011 — оператор очисних споруд, диспетчер з транспортування газу Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ДК «Укртрансгаз».

2011–2017 — провідний інженер, заступник начальника прес-служби, начальник відділу зв’язків з громадськістю та пресою ПАТ«УКРТРАНСГАЗ».

2017–2018 — директор з персоналу ПАТ «Магістральні газопроводи України», радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України.

2021 — директор з інтегрованих комунікацій НАК «Нафтогаз України».

bielawski.maksym