Часу обмаль: чи встигне Україна підготуватися до найважчого опалювального сезону

10 вересня 2022

Опалювальний сезон 2022/2023 буде важким та непередбачуваним для України. Адже війна продовжується, й існують ризики, що ситуація на фронті може загостритися в будь-який момент.


Російські окупанти можуть ціленаправлено робити все для того, щоб пошкодити галузеву інфраструктуру та зірвати опалювальний сезон. Пошкоджені чи зруйновані газогони потребуватимуть оперативного ремонту, а в зоні активних бойових дій це робити вкрай важко, а в деяких випадках — просто неможливо.

Окрім того, вже цілком очевидним є той факт, що росія продовжить газову війну з Європою. Країна-агресор ще з весни почала вдаватися до різних провокацій: спочатку було зупинено транзит газу до ЄС через газовимірювальну станцію "Сохранівка", потім була спроба "Газпрому" влаштувати аварію на магістральному газопроводі, далі — зупинки транзиту через газогони. І ось на днях — вчергове повністю перекрили "Північний потік" — на невизначений термін.

При цьому Кремль відкрито заявляє, що вся справа у запроваджених санкціях Заходу і проблеми з постачанням газу будуть зберігатися доти, доки їх не буде знято.


Що необхідно для успішного проходження опалювального сезону

Для успішного проходження опалювального сезону перш за все має бути достатньо ресурсів, так званих первинних енергоносіїв. Вони частково трансформуються у вторинні енергоносії, наприклад вугілля і газ трансформуються в електричну енергію, або в тепло і гарячу воду. Отже, достатність ресурсів — це відправна точка підготовки до опалювального сезону, пояснює колишній директор з комунікацій Групи Нафтогаз Максим Білявський.

Ресурси мають постачатись через інфраструктуру. Інфраструктурою вважається: газотранспортна система, підземні сховища газу, газорозподільчі мережі низького тиску, теплотраси і водопровідні системи.

Ресурси через стабільно діючу інфраструктуру постачаються на фінансово ліквідний ринок, до якого має доступ платоспроможний споживач. Отже, третя обов’язкова умова успішного проходження опалювального сезону — щоб ринок газової та електричної енергії, а також умовний ринок тепла і гарячої води були фінансово ліквідні. Це означає достатню кількість фінансових коштів, які надходять від споживачів енергоносіїв.

Своєю чергою постачальники енергоносіїв витрачають отримані кошти на фонд оплати праці та купівлю сировини і витратних матеріалів, які необхідні для підтримання стабільної роботи інфраструктури. Також ці кошти мають витрачатись на ліквідацію аварійних ситуацій. Частина коштів спрямовується безпосередньо виробникам енергоносіїв. Виробникам, своєю чергою, ці кошти необхідні для забезпечення безперервного циклу виробництва або видобутку енергоносіїв.

Якщо в якомусь локальному випадку можлива тимчасова зупинка постачання енергоносіїв, то в умовах воєнного часу відновлення енергопостачання буде реалізовано максимально оперативно.


Ситуація з ресурсами


Природний газ

На початок опалювального сезону Україна накопичить 14,5 мільярдів кубометрів газу. Цього буде достатньо для проходження опалювального сезону, який швидше за все розпочнеться з 1 листопада, запевняє співрозмовник 24 каналу. Втім, протягом опалювального сезону — з листопада 2022 року по квітень 2023 року — потрібно буде імпортувати приблизно 3 мільярди кубічних метрів газу з Європейського Союзу. Це зробити можливо, і це буде зроблено в рамках середньострокових контрактів. Ці контракти можуть укладатись як державними, так і приватними трейдерами.


Вугілля

Ситуація з вугіллям доволі оптимістична попри активні бойові дії у східних регіонах України. Опалювальний сезон Україна розпочне із запасами понад 2,2 мільйона тонн. Якщо порівнювати з попереднім роком, то це рекордний показник.

Якщо виникатиме додатковий попит на вугілля у генерації, цей попит покриватиметься за рахунок імпорту з європейського ринку. Можливо, імпортувати вугілля нам і не доведеться, враховуючи успіхи Збройних сил України в східних регіонах,
— сподівається Максим Білявський.


Нафта

В поточному сезоні нафту Україна не перероблятиме, тому що внаслідок бойових дій втрачено нафтопереробні потужності. Отже, нафта може бути використана в певних локальних випадках міні-нафтопереробними заводами. В усіх інших випадках енергоносії імпортуватимуться з Європи.


Мазут

Мазут теж буде використовуватись під час опалювального сезону — його більш ніж достатньо. Тверді види палива, наприклад торф’яні брикети, теж використовуватимуться. Цього виду палива також більш ніж достатньо.

Отже, для успішного проходження опалювального сезону в Україні повністю достатньо ресурсів. І проблем не повинно бути, навіть із врахуванням воєнного фактора, 
— запевняє експерт.


Воєнний фактор

Воєнний фактор створює найбільші ризики для стабільності інфраструктури і потенційної тривалості відновлення постачання енергоносіїв. Наприклад, для ураження магістрального газопроводу підземного прокладання на глибині 2 метрів ворог може застосовувати боєприпаси калібру понад 152 міліметри. Але практика показує, що у випадку бойового пошкодження енергетичної інфраструктури відновити її можна досить оперативно.


Фінансова ліквідність

Найбільш "вузьким місцем" після інфраструктури є фінансова ліквідність енергетичного ринку. Є певні проблеми, пов’язані з надходження коштів за спожитий ресурс, в першу чергу від побутових споживачів внаслідок зниження платоспроможності більшості українців. Є проблеми з розрахунками абонентів, які раніше обслуговувались підприємствами олігарха Дмитра Фірташа, а зараз перейшли на обслуговування в "Нафтогаз України". Таких домогосподарств — близько 8 мільйонів.

Хочеться сподіватися, що до початку опалювального сезону цю проблему буде вирішено.


Джерело:

Максим Білявський

Провідний експерт енергетичних програм


Народився у 1986 р. в Житомирській області.

Освіта:

Житомирський державний технологічний університет, факультет інженерної механіки (2008).

Кандидат технічних наук (2010).

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (2012).

Автор 17 патентів на винаходи та більше 100 наукових праць в галузі енергетики та машинобудування.

Досвід:

2008–2011 — оператор очисних споруд, диспетчер з транспортування газу Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ДК «Укртрансгаз».

2011–2017 — провідний інженер, заступник начальника прес-служби, начальник відділу зв’язків з громадськістю та пресою ПАТ«УКРТРАНСГАЗ».

2017–2018 — директор з персоналу ПАТ «Магістральні газопроводи України», радник Міністра енергетики та вугільної промисловості України.

2021 — директор з інтегрованих комунікацій НАК «Нафтогаз України».

bielawski.maksym