Публікацією 1 березня 2017р. Білої книги про майбутнє ЄС Єврокомісія започаткувала дискусію щодо довгострокового розвитку ЄС у різних сферах, включаючи соціальний вимір, вплив глобалізації, економічний і валютний союз, спільну політику безпеки та оборони ЄС, а також майбутнє європейської фінансової системи. Кожній із вищеперелічених сфер Єврокомісія присвячує окремі аналітичні доповіді, в яких пропонує на обговорення лідерам ЄС альтернативні варіанти дій.
7 червня 2017р. вийшов документ під назвою «Майбутнє європейської оборони», в якому окреслюються основні тенденції та виклики у галузі спільної безпеки та оборони ЄС, а також розглядаються три сценарії можливої спільної діяльності у даній сфері. Низка стратегічних, політичних та економіко-технологічних факторів зумовлюють необхідність посилення співпраці між державами-членами ЄС у галузі спільної політики безпеки та оборони. Серед стратегічних факторів наводяться зростаюча загроза з боку Російської Федерації, тероризм і міграційна криза, нестійкі політичні режими в країнах Африки та Близького Сходу на додачу до кліматичних змін, виснаження ресурсів та демографічної кризи, що сприяють поширенню конфліктності та нестабільності по всьому світу.
Разом з тим, змінюється природа трансатлантичного партнерства у зв’язку з новими тенденціями в зовнішній політиці США за адміністрації Трампа, що сприяє збільшенню відповідальності європейців за власну безпеку. Політичні фактори стосуються у першу чергу очікувань громадян ЄС. Згідно з численними соціологічними опитуваннями головним пріоритетом для європейських громадян є питання безпеки. Нестабільність і непередбачуваність сучасного світу наблизилася до кордонів Європи, яка, не зумівши вчасно попередити загрози, змушена оперативно реагувати на них.
Серед економічних і технологічних факторів наводяться багатоманітність військових озброєнь та їх несумісність між різними державами-членами, невідповідність військових витрат сучасним реаліям та трансформація характеру і природи загроз у зв’язку з технологічним прогресом. Зокрема, країни-члени ЄС мають 17 різновидів танків, 29 різновидів військових кораблів та 20 різновидів літаків, у той час як США 1 — танків, 4 — кораблів та 6 — літаків. ЄС загалом витрачає 1,34% від ВВП, що складає 227 млрд. дол. США, на оборону, тоді як Сполучені Штати — 3,3% (545 млрд. дол. США). На сьогодні відсутні чіткі межі між внутрішньою та зовнішньою безпекою держави, враховуючи стрімке зростання нетрадиційних викликів, а саме гібридну війну, тероризм, кібер-атаки, використання хімічної, біологічної та радіологічної зброї. Злочини в кібер-просторі стають новим фронтом сучасної війни.
Аналітична доповідь Єврокомісії «Майбутнє європейської оборони» окреслює три сценарії можливої діяльності держав-членів ЄС у галузі спільної політики безпеки та оборони: співпраця у сфері безпеки та оборони (сценарій №1), колективна безпека та оборона (сценарій №2) та спільна безпека та оборона (сценарій №3). У разі реалізації першого сценарію, на чому наголошують автори дослідження, співпраця у сфері безпеки та оборони буде здійснюватися переважно на добровільній основі, а рішення прийматимуться, виходячи з конкретної загрози. Держави-члени не будуть зобов’язані політично чи юридично проводити спільну політику у даній галузі. Євросоюз і надалі буде розгортати цивільні та обмежені військові місії, метою яких буде переважно розбудова спроможності безпекового та оборонного секторів країн, на які такі місії будуть поширюватися. Питання боротьби з тероризмом і кібер-загрозами будуть вирішуватися на національному рівні, а також у тісній взаємодії з НАТО. Збільшиться інтенсивність обміну розвідувальними даними між державами-членами, прозорість оборонного планування. Передбачається збільшення фінансування досліджень у сфері оборони та заснування Європейського оборонного фонду. Останній було започатковано рішенням Єврокомісії від 7 червня цього року. Метою Європейського оборонного фонду проголошено сприяння ефективнішому витрачанню коштів держав-членів та уникненню дублювання у фінансуванні проектів.
Сценарій №2 (“Колективна безпека та оборона») передбачає посилену співпрацю між державами-членами ЄС, що сприятиме більшій фінансовій та операційній солідарності у відповідній галузі. Збільшуватиметься роль наднаціональних інститутів у сфері протидії гібридним і кібер-загрозам, тероризму, зміцнення прикордонного контролю та енергетичної безпеки. ЄС і НАТО посилять взаємодію у сфері врегулювання криз, проведення спостережних місій та спільних рейдів проти терористичних груп. Цивільні та військові місії Євросоюзу відіграватимуть помітнішу роль у забезпеченні стабільності держав у суміжних регіонах. Обмін розвідувальними даними щодо аналізу та оцінки ризиків і загроз набуде систематичного характеру. Також здійснюватимуться кроки у напрямі вдосконалення оборонного планування, підвищення сумісності озброєнь між різними державами-членами ЄС та спільних закупівель військових комплексів за підтримки Європейського оборонного фонду.
Сценарій №3 («Спільна безпека та оборона) передбачає створення повноцінного безпекового та оборонного союзу під егідою ЄС. Зокрема, про це йдеться в пункті 2 статті 42 Лісабонського договору, в якій зазначено, що спільна політика безпеки та оборони ЄС приведе до спільної оборони, у разі позитивного рішення Європейської Ради. У той же час вона не шкодить особливому характеру безпекової та оборонної політики окремих держав-членів та їхніх зобов’язань в рамках НАТО. Спільна безпекова та оборонна політика ЄС буде доповнювати НАТО та сприяти кращому захисту Європи від різних форм агресії. Євросоюз буде здатний розгортати повноцінні місії за кордоном, у тому числі операції проти терористичних груп, військово-морські експедиції та активну протидію кібер-загрозам. У тісній взаємодії зі спецслужбами держав-членів ЄС систематично здійснюватиметься моніторинг та оцінка загроз безпеці, планування на випадок надзвичайних ситуацій. Військові сили держав-членів ЄС будуть глибоко інтегровані між собою, проводитимуть спільні військові навчання, а рішення про їх розгортання оперативно прийматиметься на наднаціональному рівні. Наднаціональні структури ЄС також координуватимуть розробку стратегій протидії загрозам у сфері кібер-безпеки завдяки систематичному обміну інформацією, технологіями та спільним доктринам. Європейська служба прикордонної та берегової охорони спиратиметься на європейські морські сили та надійні розвіддані. Буде створено Європейську службу цивільної безпеки для реагування на природні та техногенні катастрофи. Передбачається створення спільного ринку озброєнь, який буде надійно захищений від зовнішніх впливів. Закупівля озброєнь здійснюватиметься за кошти з бюджету ЄС. Європейське агентство з оборонних досліджень сприятиме технологічній незалежності Євросоюзу.
Отже, вразливість і незахищеність Євросоюзу перед лицем сучасних викликів і загроз пояснюється низьким рівнем інтеграції у сфері безпеки та оборони та слабкою координацією між державами-членами ЄС. Запропоновані сценарії майбутньої реформи спільної політики безпеки та оборони ЄС мають на меті зміцнити Союз і пристосувати його до реалій сьогодення. А нехтування такою важливою сферою як безпека може мати критичні наслідки.
