Політика обмеження нарахування субсидій триває, хоча витрати українців на комуналку стрімко зростають. С початку, лише цифри. Сукупні нарахування комунальних платежів на кінець 2020р. перевищували аналогічні за 2019 рік на 11,2 млрд грн, у січні 2021 року — перевищення склало 7,4 млрд до січня 2020 року, в лютому — 7,7 млрд. Вартість платіжки зростатиме і в подальшому, тому що найближчим часом можуть подорожчати газ і електроенергія. Природньо, що такі космічні платіжки громадянам не по кишені. Відповідно зростатиме чисельність претендентів на субсидії, при цьому бюджетне фінансування субсидій скорочується — у 2021 р. витрати на субсидії і пільги складуть 36,6 млрд. грн., що на 1,5% менше (2,7 млрд), ніж у 2020р.
Одночасно прискорилося накопичення населенням боргів. З початку опалювального сезону з 1-го жовтня 2020 року по 1 лютого 2021 року заборгованість за комуналку зросла на 26,6 млрд гривень, (за аналогічний період 2019–2020 років збільшувалася лише на 5 млрд). Тобто борги населення збільшились більш ніж у п'ять разів. Так, за даними Opendatabot, у 2020р. було відкрито 342 232 проваджень щодо українців, які не сплатили комунальні послуги. Це на 50% більше ніж у 2019р.
І саме на цьому тлі Мінфіном ініційовано прийняття проекту постанови, якою запроваджується додаткова верифікація одержувачів субсидій. Там чимало змін, тому варто знати, що це може означати для громадян.
По-перше, проектом постанови передбачено, що з 1 травня субсидії призначатимуться тільки після подання нової заяви і декларації. За експертними підрахунками, до територіальних органів соцзахисту для переоформлення субсидій прийде близько 3 млн громадян. І це відбуватиметься у розпал епідемії. При чому, можливість автоматичного призначення субсидій тим, хто їх вже отримує, Мінфін поки ще не розглядає. Хоча існує можливість подати документи на субсидію онлайн. Але практика показує, що більшість пенсіонерів надає перевагу так би мовити «живій черзі», а це є безумовною загрозою розповсюдження епідемії. Особливо це стосується літніх людей, що живуть у сільській місцевості, які не користуються інтернетом.
За експертними припущеннями, таким чином Мінфін розраховує «втратити» від 10 до 20% одержувачів. Це приблизно від 300 до 600 тисяч претендентів на субсидії, які не звернуться до органів соціального захисту для переоформлення субсидій, — або не встигнуть подати документи, (так як часу мало), або внаслідок побоювання захворіти.
По-друге, скасовується діяльність та повноваження комісій, утворених місцевими органами влади, щодо прийняття рішення про призначення житлових субсидій. Ліквідація комісій є переходом у виключно формальне русло призначення субсидій, що призведе до відсікання людей які не проходять на статус отримувача субсидій за формальними критеріями. Місцеві комісії приймали рішення про субсидії у спірних випадках. У щотижневому режимі виконкоми традиційно розглядали результати роботи таких комісій і зверталися до органів соціального захисту за виділенням додаткових субсидій. Такі комісії вирішували спірні питання. Наприклад, якщо в квартирі прописана людина з високою зарплатою, але вона там не живе, або ті, у кого площа житла більше законодавчо встановленої норми, є якесь цінне майно, або людина нещодавно зробила ремонт, але при цьому такі люди можуть не мати коштів на оплату комуналки, місцеві комісії встановлювали такі факти і призначали субсидію. Комісії, в деяких випадках могли йти на зустріч людям і виділяли їм субсидії, навіть якщо ті не проходили за окремими критеріями. Зараз діяльність комісій припиняється і можливість вирішити спірні питання у кожному окремому випадку вже не буде.
По-третє, по-новому аналізуватиметься майновий стан громадян при призначенні житлових субсидій. Зокрема, посилюються вимоги в частині здійснення одноразових вартісних покупок, наявність банківських депозитів, здійснення операцій з купівлі іноземної валюти, перетину кордону тощо. Крім того, проект постанови до доходів громадян відносить наявність цінних паперів, банківських металів і, навіть, "віртуальні активи", тобто, криптовалюту, хоча в Україні вона навіть не регламентована законодавством. До доходу віднесено навіть аліменти (!), хоча це гроші — суто на дітей, тому не зрозуміло, як ними можна платити за комуналку. Цей пункт викликав дуже великі нарікання з боку профспілок, і Мінсоцполітики теж виступило проти. Мінфін обіцяв врахувати в підсумковому варіанті, але що отримаємо на виході — поки неясно. До доходів зараховують і допомогу по частковому безробіттю на час карантину (ті самі 8 тисяч від Зеленського) і засоби по догляду за інвалідами.
Мінфіном також пропоновано усунути норму, за якою у 2020 році на 50% підвищили соціальні нормативи за комунальним послугам, що потрапляють під субсидії. Йдеться про нормативи щодо витрачання газу, води, електроенергії. Після введення карантину ці нормативи підвищили, мотивуючи це тим, що люди будуть сидіти вдома і більше витрачати світла, води, газу, а збільшені витрати буде покриватися субсидією. Під ці цілі з бюджету додатково було виділено 1,1 млрд грн. Але тепер, хоча карантин ще не закінчився, а епідемія в Україні не йде на спад, соціальні нормативи повернули до попередніх позначок, що також викликає питання.
Відповідно до проекту постанови КМУ, на компенсації по ЖКГ можна подаватися, якщо на оплату комуналки йде не менше 20% сукупного сімейного доходу. Раніше цей показник становив 15%, але у 2020 році цифру збільшили до 20%. Це означає, що автоматично зменшується сума субсидії. Тобто, з суми витрат на комуналку людина за свій рахунок повинна погасити частину, відповідну 20% його середньомісячного доходу і лише перевищення буде покривати субсидія.
Виглядає все це так, що Мінфін має наміри скоротити чисельність отримувачів субсидій мінімум на 20%. І робиться це не просто з метою економії з виплатами на цей рік, а з прицілом на 2022 рік з тим, щоб у бюджеті наступного року можна було закласти значно меншу суму на виплату субсидій з урахуванням, так би мовити фактичних показників 2021 року.
Джерело:
