Розмови в Мінську на тему закінчення війни рушили змісця. Україна робить ризикований перший крок.
Розмови з Мінську про кінець війни на Донбасі зрушили з місця. Україна робить ризикований перший крок. Майже два десятки раз було оголошено режим припинення вогню, відколи в 2014 році на українською сході почала гриміти артилерія. Перед жнивами зазвичай оголошували "хлібне" перемир'я, а перед першим вересня — "шкільне". Було також кілька різдвяних і великодніх режимів припинення вогню.
Але жоден з них так і був дотриманий. Часто снаряди починали летіти того ж дня, коли було оголошено чергове перемир'я, пише Rzeczpospolita. Кожногодня вранці українські ЗМІ повідомляють про ситуацію на фронті. За минулий тиждень загинуло четверо українських солдатів.
Наступна спроба зупинити вогонь буде зроблена 19 червня під час зустрічі контактної групи з врегулювання ситуації на Сході України. Розмови в її рамках зрушили з місця минулої середи з подачі колишнього президента України Леоніда Кучми, який в Мінську представляє Київ. 80-річний екс-президент запропонував дорожню мапу, яка повинна допомогти вийти з глухого кута.
В білоруській столиці Кучма зробив неочікувану пропозицію. Йдеться про скасування торговельної блокади окупованих Донецька і Луганська, яка була запроваджена Києвом. Ця тема буде обговорена на наступній зустрічі контактної групи.
Разом з Кучмою у Мінську засідають представники так званих "республік", представник Росії Борис Гризлов, який багато років очолював Думу, а також Мартін Сайдік з ОБСЄ. Останній сказав українським ЗМІ, що скасування блокади з боку Києва було б "великим проривом". Але що за це отримає Україна? Можна лише здогадуватися.
Перед зустріччю в Мінську в українській столиці багато говорили про звільнення понад 100 українських полонених, яких утримують в Донецьку і Луганську. Також пліткували про визволення українських моряків, чиї кораблі Росія атакувала і захопила в Керченській протоці.
"Простягаючи руку, новий президент України Володимир Зеленський ризикує нічого не отримати за це. Зрештою, ще під час своєї інавгурації він заявив, що готовий "ризикнути посадою", щоб закінчити війну на Донбасі", — пише Rzeczpospolita.
Рішення розірвати торговельні відносини з так званими "ДНР" і "ЛНР" у Києві ухвалили тоді, коли російські бойовики "націоналізували" всі підприємства і захопили усю державну власність України на окупованих територіях. Зіграло роль і те, що в Донецьку і Луганську почали використовувати російський рубль замість гривні. Податки, звісно ж, з регіону не надходять в український бюджет. Цікаво те, що блокада була запроваджена після трьох років війни і низки протестів громадських активістів на лінії фронту, які блокували рух потягів з вугіллям з окупованих частин Донбасу.
"Після скасування цієї блокади потяги і вантажівки знову почали б їздити в обидва боки. Проблема в тому, що з точки зору українського закону, лідери псевдореспублік — терористи. Тому заборонена будь-яка економічна співпраця з ними. Тим більше, як можна торгувати з людьми, з якими триває війна?", — сказав виданню експерт київського "Центру Разумкова" Михайло Пашков.
"Росія спочатку викручує руки, а потім сідає за стіл", — продовжує Пашков.
