Данило Аляб'єв, практикант Центру Разумкова, студент КНУ ім. Тараса Шевченка
Інцидент із порушенням польського повітряного простору став одним з найнебезпечних викликів для НАТО від початку повномасштабної війни. У ніч з 9 на 10 вересня 2025 р. близько 19 дронів перетнули польський кордон збоку Білорусі та України. Польща у відповідь вперше застосувала винищувачі та літаки НАТО (зокрема,нідерландські F-35) і збила декілька безпілотників. Водночас було закрито повітряний простір над кількома польськими аеропортами. Того ж дня Польща звернулася до НАТО та активувала 4 статтю статуту організації, що передбачає консультації у випадку, якщо член альянсу вважає, що його територія знаходиться під загрозою.
Польща кваліфікує інцидент як серйозну провокацію з боку Росії, спробу перевірити готовність НАТО і реакцію західних союзників. Прем’єр-міністр Д.Туск заявив, що перший випадок збиття російських безпілотників над територією Польщі став випробуванням, яке «було успішно пройдене». Глава МЗС Польщі Р.Сікорський наполягає, що це був не випадковий інцидент, а спланована провокація. Його слова підтверджуються інформацією Інституту вивчення війни (ISW), який попереджував про наявність ознак підготовки до подібних провокацій з боку росії. Своєю чергою, Президент В. Зеленський наголосив, що це була спланована операція кремля, спрямована проти Польщі та НАТО з метою перевірити оперативність та межі західної реакції.
Лідери країн Західної Європи у спільному зверненні різко засудили порушення повітряного просторуПольщі, назвавши такі дії “безвідповідальними”, “неприйнятними” і загрозою безпеці всієї європейської спільноти. Генеральний секретар НАТО М.Рютте заявив, що члени організації загалом високо оцінили злагодженість та ефективність роботи військових альянсу при перехопленні російських дронів, і у відповідь НАТО розпочало операцію «Східний сторож» з метою посилення оборони східного флангу Альянсу.
Реакція США виявилася менш стрімкою та більш стриманою. Д.Трамп лише ввечері відреагував на російську провокацію, опублікувавши короткий допис в мережі Truth Social. Водночас він припустив, що це могло бути «помилкою». Однак, в розмові з президентом Польщі К.Навроцьким, Д.Трамп запевнив його у підтримці та вірності союзницьким зобов'язанням.
12 вересня вперше в історії за запитом Польщі відбулося екстрене засідання Радбезу ООН. Крім цього США, разом за країнами ЄС, Україною та іншими державами приєдналися до Польської заяви в ООН, в якій засудили російську провокацію та відкинули виправдання росії щодо цього інциденту.
Чи достатньо рішучою і адекватною була відповідь Заходу на російське «силове тестування» оборони НАТО? В європейських медіа пролунала критика в бік США, що реакція Вашингтону виглядає недостатньо рішучою. Деякі європейські дипломати висловлювали занепокоєння, що така слабка або неоднозначна позиція може бути сприйнята москвою як сигнал слабкості. Загалом наступні події підтвердили, що для цього є підстави.
Країна-агресор продовжила «зондувати» Захід на міцність. Вже 19 серпня 3 російські винищувачі Міг-31 порушили повітряний простір Естонії під час перельоту до Калінінграда. Естонія також ініціювала 4 статтю НАТО та скликала засідання Радбезу ООН.
Очевидно, що ескалація гібридної агресії і силові провокації росії, що посилилися останнім часом, актуалізують для Заходу необхідність адекватних і рішучих заходів у відповідь.
Загалом характер, специфіка і спрямованість дій москви в цілому на світовій арені і на українському напрямі зокрема засвідчують, що країна-агресор розуміє лише «мову сили». Занурення у малопродуктивні дискусії на різних майданчиках, невизначеність щодо подальших дій сприймаються кремлем як прояв слабкості і лише посилюють російську активність та подальше просування нею власних інтересів в Європі силовим шляхом.
Українська сторона неодноразово наголошувала на необхідності створення системи спільної протиповітряної оборони Європи, обміну воєнним досвідом, використання натовських засобів ППО для перехоплення цілей над Україною. Складовими колективної реакції на агресивну політику кремля мають бути: зміцнення і поширення санкційного тиску на росію та дієвий контроль за його дотриманням; блокування купівлі російських енергоресурсів за сірими схемами; посилення воєнно-технічної і фінансової допомоги Києву; розробка і юридично-правове оформлення надійних безпекових гарантій для України; ефективне використання заморожених російських активів для підтримки у протистоянні російській інтервенції тощо.
Водночас, також важливим є консолідація позицій і дій західних союзників України. Лише активні зусилля, реальні кроки та стратегічна єдність Заходу здатні припинити війну, гарантувати безпеку Україні та європейському континенту в цілому.
