Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський у коментарі виданню «Новое время» пояснив, чому реалізація проекту з будівництва інженерних споруд на кордоні з Росією була призупинена.
Імовірно, розмови про те, що проект «Стіна» поки відкладається, мають під собою реальні підстави: попередні результати, які були поставлені перед виконавцями і яких хотіли досягнути завдяки будівництву «Стіни», не були досягнуті, тому продовжувати витрачати гроші даремно, ніхто не збирається.
В цілому ж є різні ділянки кордони, які так чи інакше будуть обладнані різним чином. У деяких місцях стіна буде якраз тим, що виходить з назви проекту — потужним загородженням. Проте на ділянках кордону, де є водні перешкоди, таке загородження не побудуєш — та воно і не потрібне, адже водойми стануть природною перешкодою для бронетехніки противника і його солдатів. Окрім того, десь, напевно, є пересічені ділянки місцевості, які значно ефективніше обладнати ровами і насипами, — ця частина кордону залишиться без загородження, але все-таки буде непрохідною.
Слід розуміти, що проект «Стіна» — дуже неоднорідний. Відповідно, просто взяти і за якийсь місяць перекрити кордон з Росією на всій протяжності не вийде. Проект повинен реалізовуватися поетапно, і починати інженерне обладнання загородження потрібно з найпростіших ділянок, оскільки на це піде менше часу і засобів, а також у нас буде можливість заздалегідь оцінити ефективність такої загороди. Ось на цьому зараз і варто зосереджуватися.
Реалізовувати весь проект зараз безглуздо. І насамперед тому, що ми досі не знаємо головного: де саме будуватиметься наша стіна — на кордоні з Росією чи на кордоні із зоною АТО і окупованими терористами регіонами. Саме це потрібно з'ясувати, перш ніж починати будівництво.
Я особисто вважаю, що перша ділянка, яку необхідно обладнати, — кордон буферної зони. Це дозволить вберегти подальше будівництво від неприємних сюрпризів з того боку.