Численні дослідження Центру Разумкова свідчать, що глобальна кліматична політика впливає на вектори кредитної політики міжнародних фінансових організацій. Через це зменшується обсяг капіталу, який готовий бути мобілізований для підтримки проектів у нафтогазовій та вуглевидобувній галузях, що відповідно збільшує інвестиційні ризики та впливає на здорожчення кінцевої вартості викопних ресурсів і електроенергії із них відповідно.

Про це заявив провідний експерт Центру Разумкова Максим Білявський під час свого виступу в рамках круглого столу «Вплив CBAM на металургію України», який був організований GMK Center.

«Фактично відбувається замкнутий цикл. Якщо держави не стають на курс вуглецевої нейтральності, їх продукція поступово стане неконкурентноздатною, зокрема через здорожчання вартості електроенергії у структурі кінцевої вартості товару», — зазначив Білявський.

Також експерт зазначив, що компенсувати втрати українських підприємств-експортерів від впровадження вуглецевого податку пропонується трьома шляхами: субсидіювання стратегічних підприємств; підключення до європейської системи торгівлі квотами EU ETS; поступова декарбонізація усього ланцюжка виробництва і транспортування товару.

На думку представника Центру Разумкова, фінансова самодостатність усіх країн світу у довгостроковій перспективі залежатиме від рівня їх готовності досягати кліматичних цілей та забезпечити повноцінну інтеграцію в нову архітектуру глобальної економіки. Враховуючи такі виклики, актуальним для України є імплементація оптимальної екологічної політики та проведення усіх необхідних змін для декарбонізації економіки.

Нагадаємо, Центр Разумкова нещодавно опублікував дослідження «Україна і глобальна політика декарбонізації» та «Прикордонне вуглецеве коригування ЄС».