Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 26 травня 2021 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Було опитано 2017 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Дослідження проводилося за фінансової підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за свободу» в Україні.

Оцінка наслідків реформи децентралізації і готовність брати участь у житті місцевої громади. З початку реформи децентралізації в 2015 році суттєво зросли доходи місцевих бюджетів. Відповідаючи на запитання, чи відчули громадяни якісь результати використання цих коштів (у покращенні якості послуг, благоустрою, соціальної допомоги) за цей час, 51% респондентів зазначили, що вони не відчули жодних змін, 24% відчули певні зміни на краще, а 15% — що відчули зміни лише на гірше. Порівняно з 2017 роком на 4% зменшалася частка респондентів, які не відчули змін, на 8% зросла частка тих, хто відчув позитивні зміни і статистично значуще не змінилася частка тих, хто відчув негативні зміни.

Жителі сіл порівняно з жителями міст частіше помічають як позитивні (відповідно 28% і 22%), так і негативні зміни (відповідно 19% і 13%) і рідше говорять про відсутність змін (відповідно 45% і 54%).

Відповідаючи на запитання, що дала децентралізація влади (тобто, переміщення багатьох функцій з центру на місця) громадянам, 32% опитаних зазначили, що вся влада опинилася в руках місцевих «князьків», 21% — що пришвидшилося спустошення сіл, селищ та деяких міст, 17% — що покращилася якість послуг для громадян, 14% — що відкрилися нові можливості для громадян впливати на владу.

Сільські жителі частіше, ніж жителі міст, говорять про те, що відкрилися нові можливості для громадян впливати на владу (відповідно 17,5% і 13%), що покращилася якість послуг для громадян (відповідно 21% і 15%), що пришвидшилося спустошення сіл, селищ та деяких міст (відповідно 26% і 18,5%), але рідше — про те, що вся влада опинилася в руках місцевих «князьків» (відповідно 27% і 34%).

Стосовно того, в яких формах участі громадян в управлінні своїм містом/селищем/селом вони готові брати участь, то найчастіше респонденти вказують на готовність взяти участь у виборах до органів місцевого самоврядування в якості виборця (53%), 18% готові взяти участь у громадських роботах з благоустрою, 12% — у виборах до органів місцевого самоврядування в якості кандидата, 11% — участь в органах самоорганізації населення (будинкові, вуличні, квартальні комітети), 10% — участь як волонтера у різних видах громадської допомоги (дитячим будинкам, багатодітнім сім'ям, притулкам тощо), 9% — участь у громадських слуханнях, 8% — у громадських організаціях, що займаються проблемами місцевого самоврядування, 7,5% — у засіданнях органів місцевого самоврядування, 5% — у діяльності громадських рад при органах влади, 5% — у вуличних акціях, пікетах, мітингах, 3% — у наданні фінансових пожертв на потреби громади. 26% — не готові брати участь у жодній з цих форм діяльності.

Бачення ролі бізнесу в розвитку громад. Високо оцінюється необхідність залучення бізнесу до участі у розвитку громад (наприклад, в утриманні установ соціальної сфери (лікарень, шкіл), у будівництві соціального житла, доріг) насамперед у тих регіонах, де він має підприємства. 36% опитаних вважають, що бізнес повинен це робити і його потрібно зобов’язати це робити через ухвалення відповідних законів, ще 36% — що він має брати участь у розвитку громад, але лише на добровільній основі, лише 17% дотримуються думки, що бізнес не зобов’язаний це робити, оскільки це обов’язок держави і місцевих громад.

Порівняно з 2020р. на 5,5% зросла частка респондентів, які вважають, що бізнес повинен брати участь у розвитку громад на добровільній основі, на 4% зросла частка тих, хто вважає, що він не зобов’язаний це робити, і на 8% зменшилася частка тих, хто вважає, що його потрібно зобов’язати це робити через ухвалення відповідних законів.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ В ТАБЛИЦЯХ

З початку реформи децентралізації в 2015 році суттєво зросли доходи місцевих бюджетів. Чи відчули Ви якісь результати використання цих коштів (покращення якості послуг, благоустрою, соціальної допомоги) за цей час?, %

Що дала (у 2017р. — дасть) децентралізація влади (тобто, переміщення багатьох функцій з центру на місця) громадянам? (респонденти могли вибрати кілька варіантів відповіді)

В яких формах участі громадян в управлінні своїм містом/селищем/селом Ви готові брати участь? (респонденти могли вибрати кілька варіантів відповіді)

На Вашу думку, чи повинен бізнес брати участь у розвитку громад (наприклад, в утриманні установ соціальної сфери (лікарень, шкіл тощо), у будівництві соціального житла, доріг тощо) хоча б у тих регіонах, де він має підприємства?

[1] У червні 2017 року опитування проводилося Центром Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.