Експертне опитування в рамках проекту «Роль і місце України в перспективних європейській та євроатлантичній системах безпеки», що виконується за підтримки Представництва Фонду Ганнса Зайделі в Україні

24–31 серпня соціологічна служба Центру Разумкова в рамках проекту «Роль і місце України в перспективних європейській та євроатлантичній системах безпеки», що виконується за підтримки Фонду Ганнса Зайделя, провела анонімне експертне опитування. В опитування взяли участь 44 провідних українських і 10 закордонних експертів.

Метою опитування було з’ясувати позиції українських і закордонних експертів стосовно перспектив інтеграції України до безпекових європейських і євро-атлантичних структур. Відповіді на це питання мають високий ступінь складності та нелінійності, оскільки залежать від багатьох зовнішніх і внутрішніх факторів, таких як: результати завершення війни, майбутнє росії, зміни у глобальному та регіональному безпековому середовищі, гарантії безпеки, які можуть влаштувати Україну, головні партнери України, внесок України в регіональну безпеку, що можуть запропонувати Україні ЄС і НАТО та навпаки Україна — для ЄС і НАТО.

1. Першим питанням до експертів було прохання оцінити ймовірність наведених сценаріїв завершення війни:

1. Перехід до переговорів про припинення вогню з фіксацією лінії зіткнення станом на початок переговорів (заморожування конфлікту на російських умовах).
2. Відведення (витискання) російських військ на рубежі станом на 24.02.2022р. і перехід до мирних переговорів.
3. Витискання російських військ на кордони станом на 1991р.; юридичне закріплення результатів.

Ймовірність першого сценарію була прогнозовано оцінена як низька переважною більшістю експертів (78,4%); як середню її оцінили 17,8%, високу — 3,9%.

Стосовно другого сценарію спостерігалася певна невизначеність: як високу її оцінили чверть опитаних, дещо більше половини — як середню, п’ята частина — як низьку.

Більше половини експертів оцінили ймовірність третього сценарію як низьку; третина — як середню і 17,6% — як високу.

Не дуже обнадійливі оцінки експертів зумовлені, згідно з їх зауваженнями, наступними міркуваннями:

• метою США є максимальне виснаження росії під тиском санкцій протягом якомога тривалішого часу, про що свідчать темпи надання Україні військово-технічної допомоги;
• «підштовхування» України західними партнерами до переговорів з росією;
• вплив обмеженості ресурсів на успіхи в контрнаступі ЗСУ, коли темпи деокупації визначатимутьмся станом західної допомоги і внутрішніх процесів усередині росії;
• з огляду на небезпеку тактичних ядерних ударів дії ЗСУ можуть бути обмежені дистанційними ураженнями сил і засобів ворога до межі припинення ним якоїсь помітної активності та деокупацією обережними "малими порціями".

До речі як малоймовірний оцінили 3 сценарій 80% закордонних експертів.

2. Аби уникнути зростання невизначеності, умисно не порушувалося питання про внутрішні процеси в росії та її майбутнє (це може бути окремою темою). Друге питання стосувалося лише тривалості періоду, на який після завершення війни (принаймні її активної фази) росія може залишити у спокої Україну, оскільки це залежатиме від стану, в якому опиниться держава-агресор. Зазначимо, що відповіді дещо десонують з відповідями на перше питання.

Так, понад половини експертів вважають що «перепочинок» на період більше 10 років Україна може отримати у випадку найменш імовірного, на їх думку, 3-го сценарію. Близько 24% вважають, що в цьому випадку, «перепочинок» триватиме 5-10 років; по 12% — до 1 року або 1–5 років. Зрозуміло, що 3-й сценарій опосередковано означає не лише усунення путіна, але й знищення росії як потужної держави. В інших випадках росія отримає шанс на відновлення та початок нової агресії.

У випадку 2-го сценарію більшість опитаних (57%) вважають, що перепочинок триватиме 1–5 років, майже 16%, — що росія вдасться до нової агресії менше, ніж за рік. При цьому чверть опитаних вважають що цей період триватиме 5-10 років.

Реалізація 1-го сценарію, на думку експертів, надасть перепочинок максимум до 5 років (47% — до 1 року та 41% — 1–5років. Лише 10% вважають, що росія заспокоїться на 5–10 років.

Таким чином 1-й і 2-й сценарії означають для України «недоперемогу» або лише тимчасовий перепочинок. З цих причин вони не можуть вважатися прийнятними для України.

Важливо зазначити, що опитування проводилося до подій на Сході та Півдні України та конференції Ялтинської європейської стратегії, де були озвучені погляди керівництва України на завершення війни та можливість переговорів з росією.

3. Важливим для безпекового інтеграційного курсу України є розуміння тенденцій і змін у глобальних і регіональних безпекових структурах.

35% експертів вважають, що на глобальному рівні (ООН) безпековим структурам загрожує розпад наявних і формування нових між- і субрегіональних альянсів, ситуативних коаліцій. 28% вважають, що такі процеси можуть відбуватися на рівні ЄС, ОБСЄ і 20% — НАТО. Проте, більшість експертів (65–80%) вважать такі зміни взагалі малоймовірними.

74–76% експертів вважають можливими процеси на глобальному та європейському рівнях, пов’язані зі зміцнення субрегіональних (секторальних) союзів, альянсів і переформатування наявних інститутів на основі домовленостей між новими утвореннями. В НАТО такий процес вважають можливим 2/3 опитаних; третина, відповідно, заперечують таку можливість.

Найбільш імовірною тенденцією змін безпекових структур на глобальному та регіональному рівнях більшість експертів (75%, особливо на рівні НАТО — 85%) вважають збереження наявних безпекових інститутів із суттєвим їх реформуванням і підвищенням ролі субрегіональних утворень.

При цьому окремі експерти зазначають, що ці зміни супроводжуватимуться зростанням уваги до України як партнера/члена ЄС і НАТО.

4. Що стосується достатніх умов гарантій безпеки України, абсолютна більшість експертів (80–96%) вважають такими потужний оборонний потенціал країни, мінімізацію загроз з боку рф (унеможливлення агресії з її боку), вступ до НАТО. Вступ до ЄС такою умовою вважають 55% експертів, що, вірогідно, зумовлено роллю ЄС у запровадженні санкцій і повоєнному відновленні України. Цікаво, що 86% закордонних експертів вважають, що членство в ЄС надає Україні більші гарантії безпеки, ніж НАТО.

Водночас, понад 84% експертів не вважають достатньою гарантією безпеки укладення договору про гарантії, особливо без військового компонента, потрапляння якого до договору унеможливлює само підписання такого документа. Більш того, наявність двосторонніх домовленостей України (зі США, Канадою, Туреччиною, європейськими державами, а також домовленостей в рамках процесів «Рамштайн» і «Копенгаген» перетворюють укладення додаткового договору на суто бюрократичну процедуру та можуть завдати шкоди згаданим процесам. Водночас, 64% закордонних експертів вважають за необхідне укладення Договору про гарантії безпеки.

5. Найважливішим партнером України за всіма напрямами забезпечення безпеки, у відновленні та реформування сектору безпеки експерти вважають США. Важливість НАТО експерти бачать у співробітництві в оборонному секторі, а ЄС — у сфері фінансової і гуманітарної допомоги та реформуванні сектору цивільної безпеки. Слід зазначити, що порівняно з минулорічним опитуванням зросли оцінки важливості для України західної допомоги.

6. Безпекові спроможності НАТО, на думку експертів, за всіма обраними показниками перевищують аналогічні спроможності ЄС, що зумовлює більшу привабливість НАТО для забезпечення гарантій безпеки України та її членства в Альянсі. Найбільш слабкими місцями НАТО є, за оцінками експертів, оперативність ухвалення рішень, оперативність та ефективність реагування (3,5 за 5-ти бальною шкалою), мобільність ресурсів (3,7).

7. Якщо оцінювати важливість чинників для досягнення консенсусу всередині ЄС і НАТО з приводу членства України, то найбільшу вагу, на думку експертів, мають спільні загрози (за 5-ти бальною шкалою, 4,3 — в ЄС і 4,7 — НАТО) та політичні чинники (4,1 і 4,2, відповідно). Показово, що порівняно з минулорічним дослідженням, знизилася важливість чинника реакції росії — з 3,6 до 3,0 в ЄС і до 3,3 — в НАТО.

8. Експерти позитивно оцінюють потенційний безпековий внесок України у спроможності ЄС і НАТО. Показовим, порівняно з минулорічним опитуванням, є переважання оцінок «так, повною мірою» над »так, частково» по перших 3 пунктах питань, безпосередньо пов’язаних з динамікою воєнних дій в Україні.

9. Показовими стали зміни в оцінках термінів вступу України до ЄС і НАТО. Якщо минулого року ніхто з експертів не вважав за можливу перспективу вступу України до ЄС у найближчій 5-річній перспективі, то тепер таких, що бачать таку можливість — 35,3% (до НАТО — 45,3%). Збільшився відсоток експертів, що оцінюють перспективу вступу України до ЄС до 10 років (з 40% до 57%). І значно зменшився відсоток тих, бачать більш віддалену перспективу членства України в ЄС — з 40% до 8% (в НАТО — 12%.)

Загалом результати опитування засвідчують високу поточну динаміку змін у безпековому середовищі і важливість розширення та поглиблення досліджень з цих питань.

Таблиці відповідей на питання

Оцініть, будь ласка, ймовірність кожного з наступних сценаріїв завершення війни.

На який час, на Вашу думку, Україна може отримати «перепочинок» у випадку реалізації відповідних сценаріїв завершення війни?

Якими, на вашу думку, будуть головні сценарії формування майбутньої системи міжнародної безпеки?

НВ — не вихначився

Оберіть, будь ласка, достатню (мінімально необхідну) за наявних умов сукупність складових гарантованої безпеки України?

НВ — не вихначився

Оцініть, будь ласка, «вагу» для України безпекового партнерства з ЄС, НАТО та США у сфері безпеки і оборони за наступними напрямами

Як Ви оцінюєте безпекові спроможності ЄС і НАТО?

Наскільки важливими можуть бути наступні чинники для досягнення консенсусу всередині ЄС і НАТО стосовно членства України?

Що з перелічених спроможностей може запропонувати Україна для ЄС і НАТО в безпековій сфері?

НВ — не вихначився

Як Ви оцінюєте вірогідні терміни вступу України до ЄС і НАТО?

/оцінки закордонних експертів (минулорічні оцінки)