28 листопада 2018 року, м. Вашингтон — Україна, впровадивши модель стимулюючого ціноутворення, зокрема на основі RAB-регулювання, стимулюватиме потенційних інвесторів вкладати кошти у реконструкцію й модернізацію енергетичної інфраструктури, що призведе до залучення у наступні 20 років додаткових $10 млрд в економіку держави.

Такого спільного висновку дійшли учасники конференції "The State of Ukraine’s Energy Sector", яка була присвячена ролі України в світових енергетичних процесах та пройшла в штаб-квартирі Atlantic Council у Вашингтоні.

Діюча дотепер система ціноутворення "витрат плюс" не стимулює енергорозподільні компанії до інвестування. Навпаки, підприємства схильні до завищення штучних витрат, а не до інвестицій в оновлення інфраструктури.

"Середній термін експлуатації електричних мереж в Україні становить 40 років, а рівень їх зношеності — близько 70%, — застерігає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. — У разі збереження даного порядку визначення тарифів, енергетична система Україна вже невдовзі не буде у змозі надійним чином забезпечувати споживачів електричною енергією".

Як підкреслив головний науковий співробітник Центру стратегічних та міжнародних досліджень Едвард Чоу, — "Головним сигналом для залучення іноземних інвестицій в українську енергетику має стати достатній рівень розвитку внутрішнього бізнесу, який працюватиме над модернізацією інфраструктури".

Найбільшою перешкодою для запровадження нової системи ціноутворення є низький рівень платоспроможності споживачів в Україні. Безумовно, на першому етапі її впровадження тарифи можуть істотно підвищитися, але в макроекономічному вимірі держава звісно виграє.

На сьогодні якість розподілу електричної енергії в Україні найгірша серед країн Європи. Однак, НКРЕ КП дотепер не вдається увести стимулююче регулювання з причини потужного тиску на регулятора політиків популістів й низького рівня платоспроможного попиту в країні.

За своєю суттю електромережі — це кровоносні судини економіки. У разі, відсутності економічних стимулів вкладати кошти у їхню реконструкцію та модернізацію, то інвестиції в інфраструктурні об’єкти країни не матимуть великого сенсу через невиправдано великі ризики переривання енергозабезпечення. Без прозорого RAB регулювання адекватні іноземні інвестори не готові працювати на непрогнозованому ринку. Прикладом цьому є американська компанія AES, що раніше контролювала енергорозподільні компанії "Київобленерго" та "Рівнообленерго", але згодом продала ці активи наближеній до Кремля російській групі VS Energy. Вже через деякий час, якщо технічний стан енергомереж продовжуватиме погіршуватися, може постати питання доцільності інвестицій й у ВДЕ та газовий сектор.

Ситуація у секторі генерації електроенергії виглядає схожою. Для прикладу Центренерго стане привабливим активом тільки за наявності RAB регулювання та конкурентного ринку електричної енергії.

На сьогоднішній день дискусія ведеться за деякими ключовими питанням практичного застосування RAB регулювання — методології визначення вартості активів, розмірів ставки прибутковості і необхідності її диференціації залежно від того чи перебуває інфраструктура вже в експлуатації або знову створюється.

Після ретельного розгляду національним регулятором цих проблем, можна прогнозувати, що система RAB-регулювання в Україні може бути успішно впроваджена в 2019–2020 рр.