У цій аналітичній записці розглядаються результати трьох опитувань — експертного опитування та двох опитувань населення, що проводилися соціологічною службою Центру Разумкова у І п/р 2023 р. в рамках проєкту Програми MATRA, що фінансується Посольством Королівства Нідерландів в Україні. (Оцінки та висновки авторів не слід розглядати як офіційну позицію Посольства.) Експертне опитування було проведено з 26 лютого по 15 березня, опитано 41 експерта (працівників науково-дослідних інститутів, фахівців з питань економіки при міністерстві економіки, міських обласних адміністраціях та ін.). Перше соціологічне опитування проводились з 22 лютого по 1 березня, друге — з 23 по 31 травня, в обох випадках опитано 2020 респондентів віком від 18 років лише на тих територіях що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії.

Такий вибір опитувань (експертного і двох соціологічних, «рознесених» у часі) дозволяє уточнити взаємозв’язки їх (опитувань) результатів, що ширше відображає очікування різних економічних агентів. 

1. Початково нагадаємо результати експертного і соціологічного опитувань, проведених у лютому–березні 2023 р. (для спрощення ідентифікуватимемо цю пару як лютневі опитування). Як вказано у нашій попередній аналітичній записці, як експерти, так і громадяни висловлювали досить високу впевненість у спроможності країни подолати існуючі проблеми і труднощі. Думку про здатність подолати протягом найближчих років і у більш віддаленій перспективі підтримували близько 90% опитаних (як експертів, так і населення, діаграма «Лютневі результати опитувань про здатність подолати існуючі проблеми і труднощі»).

Лютневі результати опитувань про здатність подолати існуючі проблеми і труднощі, % відповідей

При цьому громадяни та експерти подібним чином оцінювали спроможність країни подолати  проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років (відповідно 49% і 46%), але громадяни рідше, ніж експерти говорили про здатність їх подолати у більш віддаленій перспективі (відповідно 36% і 46%). Тоді як песимістів (тих, хто вважає, що Україна нездатна подолати існуючі проблеми та труднощі) і серед громадян, і серед експертів було однаково мало (по 3%).

Нижчі оцінки подолання проблем у перспективі понад 3 роки пов’язувалися з тим, що громадянам важче, ніж експертам оцінити розвиток подій у більш віддаленому майбутньому, тому серед них більше тих, хто вагається з відповіддю (відповідно 11% і 5%). Поряд з цим, експерти зазвичай володіють значно ширшою і глибшою інформацією (у т.ч. непублічною), яку вони можуть неформально враховувати при оцінці тих чи інших процесів.

2. Тепер звернемось, що порівняння результатів лютневого і травневого соціологічних опитувань. Хоча загальні оцінки здатності подолання (найближчій + більш віддаленій перспективах) практично залишався стабільним з початку 2023 р. (85–87% відповідей), однак структура відповідей населення зазнала досить помітно змінився (таблиця «Узагальнені результати травневого соціологічного дослідження про подолання проблем»).

Узагальнені результати травневого соціологічного дослідження про подолання проблем, % відповідей

Так, якщо у лютневому опитуванні спроможність країни подолати проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років населення оцінювало у понад 49%, а спроможність подолання у більш віддаленій перспективі очікували близько 36% опитаних, то у травневому опитуванні відповідні оцінки склали 43,0% і 43,2%, тобто (за період 2,5 місяці) близько 7% опитаних змінило власну позицію, вже дещо обережніше оцінюючи терміни подолання вітчизняних економічних проблем. Особливістю є те, що результати травневого соціологічного опитування «підтягнулися» до результатів лютневого експертного опитування (кожна з можливостей подолання проблем упродовж як найближчих трьох років, так і у більш віддаленій перспективі оцінювалась експертами у лютневому опитуванні на одному рівні — 46%).

3. Не підлягає сумніву, що у період війни, левова частка очікувань напряму залежить від ходу і характеру бойових дій. Що значною мірою і пояснює «коригування» позицій населення. Нагадаємо, наприкінці зими — початку весни з’явились ознаки підготовки ЗСУ до широкого наступу, з яким пов’язувалось як звільнення країни, так і започаткування її (країни) відновлення. Звичайно, це мало значний психологічний вплив на думки і позиції громадян країни, які (можливо і несвідомо) очікували також і швидкого відновлення країни.

Наприкінці ж травня (коли проводилось друге соціологічне опитування) стало зрозуміло, що швидке звільнення території України навряд чи відбудеться. Відтак, залишаючись упевненими у перемозі над агресором, громадяни скоригували (з врахуванням поточних реалій) власні позиції стосовно термінів повного звільнення країни і швидкості відновлювальних процесів.