На четвертому році боротьби за свободу і незалежність Україна зіштовхнулась з неочікувано радикальною зміною геополітичної та геоекономічної позиції США, яка (зміна) спричинила тривоги стосовно подальшого устрою світового економічного порядку. 

Поки запроваджувані заходи США в рамках ідеології «Америка понад усе» не мають незворотних результатів (свідченням чого може слугувати відтермінування або скасування окремих з них). Однак вже чітко проявляються сигнали, які (і є підстави стверджувати) характеризують напрями кардинальних інституційних змін у міжнародних відносинах, які визначатимуть «новий економічний порядок» (НЕП), трансформуючи систему цінностей, на яких будувалась вільна економіка і західна демократія.

Звернемо увагу на деякі з таких сигналів:

• суттєве (майже до повної відсутності впливу) послаблення світових інститутів та нівелювання усталених «правил гри», домінування економічних інтересів окремих країн над демократичними і гуманітарними цінностями;
• поширення тарифів, субсидій і санкцій з метою отримання односторонніх вигод і девальвації «міжнародного порядку, заснованого на правилах»;
• зміна практичної ділової етики – не слідування правилам, а нехтування ними, не взаємовигідні домовленості, а підпорядкування з позиції сили, примусу чи тиску застосування сили/примусу;
• фрагментація не лише економічних відносин і зв’язків, а й правил взаємодії країн у політичній, дипломатичній, безпековій сферах, формування множинних фрагментизованих «правил гри»;
• легка відмова від союзників, навіть тих, політична та ідеологічна єдність з якими була підтверджена і доведена історією; множення ситуативних альянсів чи коаліцій, які також матимуть лише тимчасовий і необов’язковий характер;
• загострення територіальних претензій під безпековими гаслами, однак, в першу чергу, для заволодіння стратегічними ресурсами;
• використання різних форм політичного, дипломатичного і психологічного тиску для отримання вигідних умов доступу до ресурсів, логістичних та інфраструктурних мереж;
• руйнація усталених логістичних і виробничих ланцюгів постачання, відсікання від них нелояльних країн і бізнесів;
• запровадження жорсткої міграційної політики, посилення селективності залучення у економіки імміграційної робочої сили;
• загострення регіональних проблемних сфер, особливо у частині трудових ресурсів та зайнятості;
• посилення продовольчих та енергетичних ризиків, які провокуватимуть інфляційні шоки,
• використання економічних залежностей у якості зброї і зовнішньоторговельних залежностей для політичного і дипломатичного підпорядкування;
• фактичне скасування цілей і політики «зеленого переходу», домінування отримання фінансових вигод супроводжуване ігноруванням кліматичних ризиків і втрат та ін.

Поки вказані сигнали ще не набули характеру усталених тенденцій, радше є «попередженнями» і не вказують на незворотність трансформації їх у «правила» НЕП. Неприйняття відповідних підходів більшістю демократичних країн може загальмувати їх поширення. Однак, чим довше вони триватимуть, тим вищими ставатимуть ризики їх перетворення на «нову нормальність» та критичнішими – їх наслідки.