Розгортання цих дивізій — серйозний виклик для нашої безпеки та оборони
Російські дивізії, про які повідомив начальник Генштабу Віктор Муженко, були розгорнуті вже давно. Підготовка до їх розгортання йшла ще під час навчань, що проводилися в 2014–2015 роках.
Правда, не впевнений, що ці дивізії були розгорнуті в повному складі саме тоді. Оскільки якщо подивитися на військові бюджети РФ, в той час спостерігалося різке збільшення коштів, що виділялися на імітаційні засоби. Тобто, замість танків там могли бути макети. Проте, це тримало в напрузі українську сторону, тому що ми були змушені якось реагувати на таке збільшення потужності.
Дивізія — це вже повноцінне наступальне з'єднання. Вони перебувають у складі двох армій і розгорнуті, грубо кажучи, від кордонів Білорусі та захоплюють весь південний округ. З них дійсно можна сформувати якесь наступальну угруповання. Тому розгортання цих дивізій — серйозний виклик для нашої безпеки і оборони. Я бачу, що і СБУ, і зовнішня розвідка, і Генштаб це бачать і вживають заходів з підготовки.
Досить важко сказати, в якому напрямку діятимуть росіяни. З огляду на специфіку гібридних воєн, удар буде (якщо він буде) націлений на ті місця, де вдалося домогтися найбільшої дестабілізації всередині України. Крім східної України, це стосується також півдня: Одеса, Миколаїв, Херсон.
Тому дії щодо внутрішньої дестабілізації шляхом інформаційних вкидань, проведення терактів, використання корисних ідіотів, політичної боротьби, яку ми самі собі нав'язуємо, плюс ескалація бойових дій на лінії зіткнення, плюс зосередження на наших кордонах цих угруповань — все це в комплексі характеризує дії РФ з досягнення своїх цілей.
При цьому не думаю, що ризик масштабної війни буде дуже великим. Він є і наслідки його дуже серйозні, тому ми змушені на нього реагувати. Але основною метою Росії, як і раніше, залишається змусити учасників переговорів піти на поступки Кремлю.
Не можна також забувати і про навчання в Білорусі. Це можна назвати останнім штрихом для створення такого угрупування. Хоча шукати зв'язок між цими навчаннями і розгортанням дивізій на кордоні з Україною — ворожіння на кавовій гущі. Залишаться в Білорусі війська чи ні, чи будуть у Лукашенка запитувати дозволу на це чи не будуть питати?
Якщо абстрагуватися від політичних питань, то створення під час навчань ще одного угруповання — це завершальний етап формування досить широкого фронту на кордоні з Україною, який дає можливість говорити про якийсь широкомасштабний наступ. До цього ще можна додати можливість використання авіації, ракетних військ тощо. Але ризик такого розвитку подій невеликий, тому що за такі дії Росії доведеться дуже серйозно розплачуватися.
