Особливості і пріоритети української дипломатії в умовах війни
Центр Разумкова і Громадська Рада при МЗС України за підтримки Фонду Ганса Зайделя провели в жовтні і листопаді 2024 р. два експерті опитування, присвячені проблемам зовнішньої політики України.1 Ці дослідження загалом були сфокусовані на здобутках і проблемах національної дипломатії у 2024 р., пріоритетах і завданнях зовнішньої полі- тики країни.
Під час опитувань представники експертної спільноти оцінювали характер і вплив світо- вих тенденцій, ефективність зовнішньої допомоги, характеризували продуктивність просування українською стороною власних інтересів та ініціатив. Водночас респонденти оцінювали значення для України окремих зовнішньополітичних подій, визначали особ- ливості зовнішньої політики України в умовах війни, фактори що впливають на діяльність влади на світовій арені. Своєю чергою, цікавими є думки фахівців щодо стану і проблем європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Зовнішня політика України: здобутки, виклики, пріоритети
Окреслюючи події та тенденції 2024 р., можна віднести до активу української зовнішньої політики ряд успішних заходів, активне просування національних інтересів на світових майданчиках, зміцнення співробітництва з країнами-партнерами в різних регіонах світу. При цьому слід мати на увазі, що національна дипломатія вимушена діяти в умовах широкомасштабної російської інтервенції, фокусуючи свої зусилля на акумуляції зовніш- ньої воєнної, фінансово-економічної допомоги для забезпечення опору державі-агресору. При цьому слід згадати про численні виклики і загрози, несприятливі тенденції та явища регіонального і глобального характеру. Якими є особливості, тенденції та проблеми зовнішньополітичної діяльності офіційного Києва?
Огляд роботи енергетичного сектору в жовтні 2024 р.
Оскільки у звітний період нестачі палива й енергії в Україні не фіксувалося, основна дискусія розгорнулася навколо перебігу очікуваного опалювального сезону. Хоча і в уряді, і в Міненерго, і в НЕК «Укренерго» регулярно повторювали, що прийдешня зима «буде складнішою, аніж попередня», а один із членів наглядової ради ПАТ «Центренерго» навіть пообіцяв повернення «графіків відключень», якщо на початку листопада «НЕК «Укренерго» не вдасться витримати баланс енергосистеми», великих проблем з постачанням палива та енергії в осінньо-зимовий період 2024-2025 рр. ніхто з високо- посадовців не прогнозував. Більше того, і прем’єр, і міністр енергетики, і керівник НЕК «Укренерго» стверджували, що єдиною причиною обмеження споживання цієї зими здатні стати тільки «масовані обстріли об’єктів генерації». Як зазначалося, можливі «лише тимчасові аварійні відключення через пошкодження, але вони не будуть регулярними».
Огляд роботи енергетичного сектору у вересні 2024 р.
У вересневому бюлетені Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні зазначено, що дев’ять хвиль скоординованих атак на енергетичну інфраструктуру, здійснені росія- нами з 22 березня 2024 р. до 31 серпня 2024 р., «спричинили серйозні довготривалі наслідки, завдавши шкоди цивільному населенню та ключовим системам: електропостачання, водопостачання, каналізації, опалення, охорони здоров’я, освіти та економіки». Зважаючи на кількість постраждалих регіонів, скоординованість атак і масштаб шкоди, завданої цивільному населенню та критично важливим системам, що забезпечують жит- тєво необхідні послуги, у Моніторингової місії є підстави вважати, що «численні аспекти цієї військової кампанії… порушують основоположні принципи міжнародного гумані- тарного права». Атаки російських збройних сил на електроенергетичну інфраструктуру України, «імовірно, порушують усі три принципи [захисту цивільного населення та ци- вільних об’єктів]: розрізнення, пропорційності та запобіжності».
Огляд роботи енергетичного сектору в серпні 2024 р.
Унаслідок наймасовішої з початку війни комбінованої атаки на українську енергетичну систему, передусім інфраструктуру видачі потужності її атомних електростанцій, уночі 26 серпня були вимкнені блоки № 1, 3 і 4 Рівненської й вимушено зменшена потужність Південноукраїнської АЕС. Увечері того ж дня, внаслідок порушення нормального функ- ціонування системи, було вимкнено блок № 3 Південноукраїнської АЕС. Не допустити переходу на позапроєктний режим управління реакторами, що загрожував інцидентом рівня 3, вдалося лише завдяки високій фаховій підготовці диспетчерів і впровадженій в Україні симптомно-орієнтованій системі аварійного реагування.
Результати, перспективи і напрями конвергенції (зближення) країн ЄС. Можливості для України.
Необхідною умовою прискорення економічного розвитку України та практичної реалізації завдання її європейської інтеграції є розуміння владною елітою та суспільством у цілому головних чинників, тенденцій розвитку та ризиків сучасної світової економіки загалом і європейської зокрема, завдяки або всупереч яким країна посилюватиме свою конкурентоспроможність, поліпшуватиме добробут своїх громадян, органічно вписуватиметься в європейський цивілізаційний простір.
Саме євроінтеграційна політика для України відіграє особливу роль, оскільки забезпечення соціально-економічної конвергенції з ЄС є пріоритетним у контексті її стратегічного розвитку. Своєю чергою, результативна інтеграція з Євросоюзом стане вагомим чинником суттєвого підвищення рівня вітчизняного інституційного і соціально-економічного розвитку, що буде особливо актуальним в умовах повоєнного відновлення.
Огляд роботи енергетичного сектору в липні 2024 р.
У липні в енергетичній системі України спостерігався значний дефіцит електричної енергії, спричинений шкодою, завданою масованими російськими атаками, та зростанням споживання через аномальну спеку.
Лише три дні пройшли без енергетичних обмежень. Графіки аварійних та/чи погодин- них вимкнень запроваджувалися впродовж 94% годин місяця. Через це НЕК «Укренерго» скасувала заплановані для кращого прогнозування режимів роботи системи виміри споживання енергії в регіонах.
Польський, румунський і словацький оператори систем передачі 10 разів надавали НЕК «Укренерго» аварійну допомогу, а пропускну спроможність міждержавних перетинів, близьку до максимальної (1,6-1,7 ГВт), вдалося використати лише тричі через зростання споживання електричної енергії у Східній Європі.
Зближення України з ЄС — від поточного відставання до перспективного прискорення
Європейська модель соціально-економічного зростання і розвитку упродовж десятиліть відігравала вирішальну роль у процесах конвергенції (зближення) і забезпечення процві- тання для громадян і країн Євросоюзу. Тому рішення Європарламенту про започаткування переговорного процесу з Молдовою та Україною стосовно їхнього майбутнього членства у Євросоюзі означає не лише новий рівень дво- і багатосторонніх відносин (України з ЄС і його окремими членами), а й формування нових чинників і стимулів безпосереднього прискорення соціально-економічних трансформацій в країні.
Євроінтеграційний шлях України, який ще кілька років тому здавався недосяжним гори- зонтом, дедалі більше набуває ідеологічного, інституційного та практичного змісту. І попри те, що за багатьма критеріями для членства у ЄС наша країна ще не відповідає їх вимогам, як Україна, так і сам ЄС докладають дедалі більше зусиль для того, щоб разом подолати численні внутрішні та зовнішні перешкоди та бар’єри на обраному шляху до повноправного членства. Підкреслимо, особливістю євроінтеграційного шляху постсоціалістичних країн була (а з тим, має стати й для України) безумовна спрямованість на максимальне вивільнення економічної ініціативи та забезпечення суспільно-політичних свобод.
Геополітичні викликита геоекономічні зсуви
Нинішній 2024 р., напевне, увійде в історію людства як рік стрімкої зміни глобального полі- тичного та економічного порядку1. Звичайно, цей процес (зміни порядку) вже триває кілька років, однак донині він радше тестував головних світових акторів на готовність до кардиналь- них перемін2. Від самого початку 2020-х рр. вже чітко вимальовувалось, що світ відходить від багатостороннього порядку, заснованого на правилах, повертаючись до практики політики сили, продукуючи ризики та виклики, які (після ІІ світової війни) до цього не мали прецедентів глобального рівня.
Натомість, ми стаємо свідками прискорення світових трансформацій, які формують вельми суперечливі та найчастіше далекі від бажаних зміни, а виклики перетворюють на ризики, реалізація яких може спричинити формування значних бар’єрів для цивілізованого розвитку людства3.
І чи не найбільше це може стосуватись європейського суспільства. А з тим — і українського, яке вже має повне право вважатись невід’ємною частинкою цієї спільноти.
Енергетика України у червні 2024 р.
У перший день місяця відбулася чергова масована атака на критичну інфраструктуру України. 20 і 22 червня було завдано шкоди окремим енергетичним об’єктам у чотирьох областях. Унаслідок цього сукупні втрати Об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України перевищили 9 ГВт. Виведено з ладу 90% потужності ТЕС і 40% — ГЕС. Через це лише два дні в червні минули без запровадження обмежень в енергопостачанні. Графіки аварійних та/чи стабілізаційних вимкнень діяли впродовж 44% годин місяця. Пропускна спроможність міждержавних перетинів використовувалася в обсязі, близькому до максимальної (1,6-1,7 ГВт), десять разів.
Саміт миру: геополітичний контексті стратегічна перспектива
15-16 червня 2024 р. у Швейцарії відбудеться Саміт миру. Ця стратегічна ініціатива Києва має регіональний і глобальний масштаб. Вона була презентована восени 2022 р., і з того часу проведення саміту стало одним із базових зовнішньополітичних пріоритетів, який українська дипломатія наполегливо впроваджувала в різних регіонах світу, на всіх рівнях і міжнародних майданчиках.
Однак слід мати на увазі, що, по-перше, саміт стане важливим, але початковим етапом складного політико-дипломатичного процесу. По-друге, цей захід являє собою одну зі складових припинення війни в Україні. Її ефективність залежить від багатьох інших факторів — насамперед від успішного опору ЗСУ російським інтервентам, міжнародної допомоги, рішучості та єдності альянсу країн-союзників.
Людський капітал — виклики для відновлення України
Україна гідно пройшла два роки повномасштабної війни. Наразі відбуваються якісні зміни, що віддзеркалюються структурними зсувами, і кількісні зміни, які свідчать про пристосування бізнесу до умов війни, згуртованість населення, провідну роль держави в умовах значної міжнародної фінансової підтримки. Економіка України все більше набуває рис економіки воєнного часу. У 2023 р. розпочалося економічне відновлення країни, ВВП зріс більш ніж на 5%.
Позитивні тенденції значною мірою стали можливими саме завдяки систематичному надходженню міжнародної фінансової допомоги. За 2022 та 2023 рр. Україна залучила $74 млрд зовнішнього фінансування1, було сформовано «фінансову коаліцію» для підтримки бюджету.
Завдяки системній фінансовій підтримці з боку міжнародних партнерів, вдалося частково компенсувати втрачений попит, спричинений міграцією та логістичними проблемами, шляхом розширення бюджетного фінансування.
Наміри до зближення чи готовність до роз’єднання
Аналітичний матеріал "Наміри до зближення чи готовність до роз’єднання" розглядає відносини ЄС та Китаю у розрізі сучасних світових тенденцій економіки і політики, та визначає особливі важливі напрями цих відносин для України.
📝 Автори статті Президент Центру Разумкова Юрій Якименко, та директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин аналізують події економічного перерозподілу у світі за останні кілька десятирічь та роль ЄС та Китаю в цих процесах.
✅Автори висловлюють думку щодо України, яка чи не найбільше зацікавлена у тому, щоб політичні та економічні відносини між ЄС і Китаєм розвивались у мирному і справедливому руслі. Це формуватиме стійкий базис економічного зростання ЄС, що множитиме ресурси, які допоможуть Україні у повоєнній відбудові.
Амбіції Франції на лідерство — реалістичність втілення
Від початку року Франція дещо несподівано стала вирізнятися серед країн-засновників Європейського Союзу і НАТО риторикою, однозначно спрямованою на підтримку перемоги України у війні проти росії, надання Україні якнайбільшого сприяння в її намірах вступити до ЄС і НАТО.
27 лютого 2024 р. Президент Франції Е. Макрон навіть виступив з резонансним припущенням, що можливо, західним країнам доведеться направити свої війська в Україну, що викликало вкрай несхвальну реакцію в Німеччині та США.
Тоді керівництву Франції довелося пояснювати, що про безпосередню участь Заходу в боях в Україні не йдеться. Проте Макрон змусив реагувати і західний світ, і Китай, і Росію, а отже, він зробив очевидну заявку на посилення ролі своєї країни в глобальних процесах.
Війна, інтеграційний рух і чорноморський чинник: недооцінені можливості
Повномасштабна фаза війни з росією значно вплинула на процеси розвитку як внутрішньої, так і зовнішньої політики України. Зокрема, після початку повномасштабного вторгнення шлях європейської та євроатлантичної інтеграції в ширшому сенсі (не лише у вигляді формального вступу до Європейського Союзу та НАТО) українське суспільство стало сприймати як безальтернативний шлях подальшого цивілізаційного розвитку. З цим, очевидно, пов’язуються як сподівання на підтримку у протистоянні ворогу, так і надії на післявоєнне відновлення, досягнення макроекономічної стабільності, конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу, відчутне покращення добробуту домогосподарств.
Зовнішня політика України в контексті геополітичних процесів
Українська дипломатія діє на фоні та під впливом динамічних зовнішніх подій, швидко- плинних процесів глобального та регіонального рівнів, що містять як шанси, так і виклики для нашої країни. Зокрема, ідеться про поглиблення небезпечної поляризації світової спіль- ноти, конфронтацію держав-світових гравців, вибухонебезпечні конфлікти в різних регіонах світу, внутрішньополітичні процеси в США і на теренах ЄС тощо.
Під час широкомасштабної російської агресії українська дипломатія продемонструвала ініціативність, новаційні підходи, активне просування національних інтересів. Стратегічно важливими здобутками стали: рішення Європейської Ради (грудень 2023 р.) про відкриття переговорів про вступ України до ЄС; започаткування укладання з країнами-союзниками угод про довгострокове співробітництво у сфері безпеки тощо. Водночас втягування у тривале та виснажливе протистояння з країною-агресором накопичує «політико-економічну втому» від війни в України, змінює геополітичний ландшафт, загострює старі та спричиняє нові загрози.
Отже, зовнішня політика має адаптуватися до нових геополітичних реалій і кризових явищ, враховувати позиції й інтереси країн-союзників. Все це обумовлює важливість аналізу і прогнозу зовнішніх тенденцій, розробки комплексу превентивних контрзаходів на різних напрямах.
Трансформації в Індо-тихоокеанському лідерстві
Війна в Україні та на Близькому Сході, політичні пристрасті у США, суперечливі усклад- нення у Європі, економічна напруга у Китаї — ознаки початку 2024 р., які, однак, помітно послабили увагу до подій і процесів в інших геополітичних регіонах, у т. ч. таких, які знахо- дяться на перетині інтересів чи впливів провідних країн чи інститутів світу. І зміни у таких регіонах саме у 2024 р. обіцяють бути напрочуд суперечливими та конфліктними, привно- сячи глобальні ризики та виклики.
Донині всім було зрозуміло, що центром глобальних подій і процесів (безпосередньо чи опосередковано) були США, Китай та їх суперництво. Сьогодні ж складається враження, що ситуація у світі набуватиме суттєво інших рис, а 2024 р. може виявитися роком втрат і розбратів, навіть у тих вимірах чи сферах, які вважались вже усталеними, і з якими пов’язу- вались демократія, економічний розвиток і людські цінності.
Німеччина на шляху до відновлення лідерства
Сьогодні, на початку 2024 р., перед Україною вимальовуються нові виклики, пов’язані з перспективами її успішної боротьби проти російського агресора. З одного боку, завдяки партнерській підтримці демократичних країн, Україна довела власну цивілізаційну спро- можність, утвердилася як свободолюбна країна1, а тому має примножувати зусилля на фор- мування та зміцнення демократичного суспільства та його інтеграцію в європейську спільноту.
Ідеологічні особливості оновлення економічних свобод
Це видання було представлене Центром Разумкова в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст видання є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Входження людства у 2020-ті роки супроводжувалося активізацією ризиків і викликів, які можуть загальмувати загалом позитивну динаміку світового розвитку попередніх років. Це не стало неочікуваною новиною, оскільки у період після Глобальної фінансової кризи 2008-2009 рр. з’явились ознаки погіршення динаміки світового розвитку, насамперед через послаблення економічних свобод — відновлення протекціоністських заходів, транскордонних бар’єрів для руху товарів, послуг, капіталів, людей, що дало підстави передрікати встанов- лення нового порядку розвитку світових процесів — деглобалізації, посилення замкненості та утворення нових центрів політичного та економічного тяжіння.
Залучення доброчесних інвестицій
Останніми роками глобальне міжнародне середовище набуває дедалі більше ризикових рис. Коронавірусна криза, російська агресія, напад хамасу, міграційні хвилі, цінові шоки на енергетичних і аграрних ринках, торговельні, фіскальні та боргові дисбаланси, суперечливість у намірах і діях головних світових акторів — утворюють складні ланцюги критичної політичної та економічної взаємозалежності між країнами, що дедалі більше перешкоджає виробленню спільних консолідуючих зусиль і дій, завдяки яким можна було б сподіватись на стійкий соціально-економічний розвиток країн світу.
Вектори результативної підтримки України
Останнє п’ятиріччя світового розвитку дедалі більше проявляється безпрецедентними глобальними ризиками, викликами і навіть катастрофічними процесами, які зароджуючись в окремих країнах чи регіонах, швидко набувають загрозливих масштабів і впливів, спричиняють численні людські втрати, а також прискорюють системні зміни у суспільно-політичних та соціально-економічних середовищах практично всіх країн.
Серед таких викликів для людства виокремлюються коронавірусна криза, широкомасштабна російська агресія проти України, війна на Близькому Сході.
Початкова реакція ринків на агресії росії та хамасу
Боротьба України проти російської агресії, яка мала, має і матиме суттєвий вплив на геополітичну та геоекономічну карту світу, вже виокремила суперечливі ризики і виклики сучасного світу протистояння демократичних та автократичних суспільств, продемонструвала високу взаємозалежність подій і процесів у навіть найвіддаленіших країнах.
Війна, яку розпочала росія, з її самого початку виявила суттєвий вплив на світове економічне середовище, спровокувала енергетичну (насамперед у Європі) і продовольчу (найбільше торкнулася висхідних країн Азії та Африки) кризи, спричинила інфляційний шок, для протидії якому центральні банки посилили жорсткість монетарної політики.
Заощадження і ризики загострення боргових криз
Тривогами і дискусіями стосовно боргових проблем США, які (проблеми) нібито можуть спровокувати глобальну фінансову кризу, сьогодні нікого не здивуєш. Майже щороку ледь не оголошується дефолт за державними зобов’язаннями США, і щоразу, незадовго до «кінцевого» терміну ухвалення рішення про нові боргові залучення, такі рішення ухвалюються. Так, на початку червня 2023 р. (після 4 місяців дебатів) Палата представників і Сенат Конгресу США ухвалили «компромісний» законопроєкт про чергове підвищення ліміту держборгу, що «дасть змогу економіці країни уникнути дефолту».
Сьогодні, коли почали з’являтись перші офіційні статистичні дані стосовно розвитку вітчизняної економіки, які засвідчують покращення результатів у І п/р 2023 р., доречним є послідовний моніторинг складових очікуваного та бажаного економічного і політичного зміцнення країни. Традиційно, в умовах відсутності або крайньої обмеженості економічної інформації особливу вагу набувають дослідження громадської та експертної думки. Результати таких опитувань не можуть претендувати на об’єктивне представлення соціально-економічної динаміки. Так само вони не можуть претендувати на «візуалізацію» політичного середовища, яке має безпосередній вплив на зростання та розвиток. Однак вони (результати) все ж можуть слугувати «підказкою» стосовно позитивних змін і «вузьких місць», які створюють, відповідно, стимули та бар’єри на шляху розвитку країни та її найближчих перспектив.
Одним з руйнівних наслідків широкомасштабної російської агресії для економіки України стало значне погіршення умов для ведення бізнесу. Проведені дослідження засвідчують, що від початку 2022 р. кожне п’яте підприємство в Україні закрилося, очікування бізнесу від результатів діяльності у 2023 р. також погіршуються. На це впливає непрогнозованість розвитку ситуації та дій влади, посилення тиску силовиків і контролюючих органів, фактична відсутність доступу до фінансового ресурсу для поповнення обігових коштів і реалізації проєктів розвитку.
Війна на виснаження: порівняння потенціалів і оцінка перспектив
Російсько-український конфлікт наблизився до чергової критичної фази, яка може спричинити перелом у ході війни, або щонайменше — більш чітко визначити подальшу траєкторію розвитку подій.
Зайве повторювати наскільки доленосними та глобальними є питання, що вирішуються сьогодні українськими захисниками. Саме від воєнного успіху України залежитьне лише доля нашої держави, але й перспективи безпеки та стабільності у всьому світі.
Шо саміт БРІКС принесе Україні?
Особливістю двох останніх десятиліть стало прискорене взаємне проникнення економік, капіталів, знань та культур, що, вважалося, стане одним з вагомих чинників формування і розширення багатополярного світу. США, ЄС, G20, Китай, росія, Індія — кожна з країн та союзів (більшою чи меншою мірою) проявляли амбіції зайняти лідируючі позиції у світовій політиці та економіці.
Однак пост-коронавірусні дисбаланси та війна в Україні спровокували посилення депресивних тенденцій у багатьох країнах світу, серед яких (тенденцій) виокремлюються такі, що зумовлені інфляційними шоками, енергетичними дисбалансами, порушенням ланцюгів створення доданої вартості. Замість поширення співпраці та довіри почали формуватися конкуруючі альянси, дедалі більше в економічному плані зорієнтовані на т. зв. френдшорінг (зміцнення контактів — політичних чи економічних за змістом — з партнерськими країнами і послабленням економічної залежності від недружніх країн).
Одним з потенційно найвпливовіших альянсів, до складу якого належать великі висхідні країни, є БРІКС (Бразилія, росія, Індія, Китай, Південна Африка), саміт якого відбудеться наприкінці серпня 2023 р. Хоча дедалі більше проголошується декларацій про те, що він (саміт) буде спрямований на консолідацію позицій чинних членів альянсу, прийняття нових кандидатів, фінансове зміцнення учасників, однак водночас посилюються тривоги, що він характеризуватиметься загостренням суперечності між окремими учасниками і матиме далеко неоднозначні наслідки. І тим більше, не матиме вирішального позитивного впливу на боротьбу України проти російської агресії.
Ми вже звертались до ролі головних акторів у досягненні визнаного (світовою громадськістю) результату вказаного саміту. Зокрема, зважаючи на потенціал окремих країн БРІКС (насамперед Китаю), експертами припускається, що їх консолідація може стати дієвою силою у формуванні нового економічного глобального середовища, у т. ч. протистоянні американській «глобальній експансії» (яка нібито вже стає гальмом світового розвитку). А наявність численних суперечностей між окремими країнами-членами БРІКС зможе бути нейтралізована економічними «аргументами» їх економічної експансії на глобальних ринках.
Тому тут наша увага концентруватиметься на складнощах утвердження консолідуючих позицій двох провідних країн-членів альянсу, у т. ч. виробленні політики підтримки боротьбі України проти російського агресора.
Економічні складові повернення
Як неодноразово підкреслювалось, людський капітал є найважливішим фактором соціально-економічного розвитку країни, підвищення конкурентоспроможності національної економіки, забезпечення гідного добробуту домогосподарств. Необхідною умовою розвитку країни, звичайно, є формування міцного економічного потенціалу та його втілення у підтримання реального зростання, що, крім іншого, має базуватись на мінімізації безробіття і спрямуванні суспільства до повної зайнятості.
Забезпечення незворотності Європейського та Євроатлантичного курсу України
25 червня 2023 р. минув рік з часу надання Україні статусу кандидата на членство у Європейському Союзі. У зв’язку з цим Єврокомісією дана усна проміжна оцінка тому, як Україна втілює критерії для початку переговорів про вступ до ЄС. На думку європейських колег, Україна повністю виконала два з семи критеріїв та має значний «прогрес» у виконанні інших п’яти «рекомендацій» ЄК, оприлюднених при наданні Україні статусу кандидата на членство в ЄС.
Великі надії покладаються Україною на Вільнюський саміт НАТО 2023, який має відбутися 11–12 липня 2023 р. у столиці Литви. Адже вступ України в НАТО більшість громадян України вважають найкращим варіантом гарантування національної безпеки після російської агресії.
Набуття Україною повноправного членства у Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору є стратегічним завданням нашої держави, досягнення якого неможливе без належного забезпечення незворотності європейського та євроатлантичного курсу, конституційно закріплено змінами до Основного Закону України 7 лютого 2019 р.
Саміт БРІКС — час для консолідації чи конфронтації?
Наприкінці серпня має відбутись черговий саміт БРІКС (BRICS), однак найвірогідніше саме час, що залишився до його початку, буде максимально насичений політичною та дипломатичною активністю його головних учасників.
Особливістю цього саміту стане не лише утвердження чергових декларацій стосовно нового світового порядку (який би відображав зростання ролі країн Глобального Півдня), але й, по-перше, можливого офіційного оголошення про розширення альянсу, посилення його лідерства у Індо-Тихоокеанському регіоні (ІТР) і загалом серед країн Глобального Півдня (а з тим і у глобальному масштабі). По-друге — зміцнення позицій Китаю у глобальній фінансовій системі, у т. ч. через прискорення процесів дедоларизації. Саме поєднання двох вказаних напрямів глобальних трансформацій може означати вагомий внесок у формування нового світового порядку (очолюваного Китаєм).
Огляд глобального енергетичного ринку за 2022 р.
Реалістичність зменшення зовнішньоекономічних дисбалансів
26 квітня 2023 р. Єврокомісія (відповідно до звернення її Президента) представила законодавчі пропозиції, спрямовані на всеосяжну реформу правил економічного управління ЄС. Головною метою цих пропозицій є зміцнення фінансової стійкості держави та сприяння сталому й інклюзивному зростанню в усіх державах-членах. Насамперед йдеться про необхідність (внутрішнього і зовнішнього) фінансового збалансування, фіскального впорядкування, зниження державного боргу країн ЄС, а також готовності до викликів, зумовлених необхідністю переходу до зеленої, цифрової, стійкої та конкурентоспроможної економіки.
Оцінка ролі демографічного фактору для економічного зростання та повоєнного відновлення
Розвиток економіки будь-якої країни, розстановка економічних та політичних сил у регіональному та світовому масштабі багато в чому залежать від демографічних та міграційних процесів. Саме демографічний стан наразі визнається одним із головних показників розвитку держави, який безпосередньо впливає на соціально-економічне становище та національну безпеку.
Стан економіки та перспективи її відновлення у 2023 р.
Україна переживає глибоку соціальноекономічну кризу, спровоковану російською агресією. Водночас боротьба України за незалежність і свободу прискорила усвідомлення країною власного цивілізаційного вибору, а з тим — стала додатковим стимулом для демократизації суспільства та економічних перетворень.
Зовнішня політика України в умовах війни: особливості та пріоритети
Широкомасштабна війна, розв’язана росією проти України, що спровокувала небезпечну конфронтацію між світовими центрами впливу, змінила зміст і специфіку діяльності держави та суспільства України в цілому та її зовнішньої політики зокрема. Під час війни (особливо в період широкомасштабної інтервенції) спостерігалася трансформація характеру, засобів і пріоритетів української дипломатії. Це унікальний досвід діяльності на світовій арені, який заслуговує на увагу. Окремі особливості та риси зовнішньої політики Києва в умовах війни окреслюються в цьому матеріалі.
Міграційні прояви та впливи — уроки для України
Соціально-економічне відновлення України після завершення війни має стати безумовним пріоритетом державної політики й передбачати реалізацію цілої низки комплексних завдань у частині: подолання катастрофічних гуманітарних шоків; прискореного відновлення нормального функціонування та розвитку вітчизняних інституцій, галузей економіки і ринків; реконструкції житлової, транспортної та соціальної інфраструктури; забезпечення розвитку людського потенціалу; стимулювання зростання позитивних очікувань в українському суспільстві. Водночас дуже вагомим фактором має стати взаємодія з глобальними акторами, зокрема, стосовно досягнення соціальних цілей, визначених чинною Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, і завдань, пов’язаних з набуттям Україною у червні 2022 р. статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. Це потребує значних ресурсів, фізичного і людського капіталу, надійної системи їх примноження. Однак сьогодні в умовах війни та «природної» їх втрати такі завдання є вкрай складними для втілення.
Ця публікація присвячена дослідженню та аналізу глобальних і національних соціально-економічних трансформаційних процесів, насамперед зумовлених російською агресією і боротьбою України за свободу і незалежність.
Рекомендації та пропозиції сприятимуть покращенню спроможності української влади та суспільства формувати державну політику, спрямовану на забезпечення стійкого економічного зростання в умовах подолання наслідків агресії, створення ефективних механізмів підтримки бізнес-середовищ, досягнення цивілізованого рівня соціальних стандартів.
В утвердженні економічної свободи в Україні
У лютому 2022 р. Україна перегорнула чергову сторінку історії людства і з другорядних ролей світової політики та економіки країна перетворилась на одного з провідних її суб’єктів.
Насамперед це сталося внаслідок героїчного опору українського народу російській повномасштабній агресії. Водночас боротьба України проти російської агресії по-новому віддзеркалила особливості та суперечності сучасного глобалізованого світу, стимулювала пошук оновленого прийнятного світового порядку. Це не був «кінець історії» чи «кінець цивілізації», однак це був початок нового цивілізаційного устрою, який значною мірою формується під впливом двох світових полюсів — ліберально-демократичного та автократичного.
Готовність до монетарної експансії
Сьогодні, попри війну, завдяки підтримці партнерських країн, макроекономічні баланси і гривня виглядають достатньо врівноваженими, і як грошова, так і банківська системи продовжують виконувати покладені на них функції. Для висхідних економік, які потребують економічного прискорення, чи не найбільш важливим є простий доступ економічних агентів до грошових ресурсів, що може забезпечити лише банківська система через розширену пропозицію грошей (монетарну експансію).
Російсько-Українська війна: перебіг та перспективи розвитку подій
Аналітична доповідь охоплює період з вересня по грудень 2022 р. і містить узагальнені оцінки ситуації та висновки за цей період.
Успішні контрнаступальні дії українських сил оборони впродовж останнього кварталу 2022 р. не лише суттєво змінили ситуацію на полі бою, але й вплинули на сприйняття війни та оцінки спроможностей сторін конфлікту. Перемоги на фронті, демонстрація незламного духу українського суспільства, активна державна та народна дипломатія України в західних країнах значно позначилися на ставленні західного політикуму до перебігу подій в Україні та на характері військово-технічної і гуманітарної допомоги західних партнерів, яка за умов жахливих руйнувань економіки України є одним із головних чинників її стійкості.
З чим світ входить у 2023р. Економічні перспективи відновлення України
Євроінтеграція в умовах війни:виклики і перспективи
Досвід євроінтеграції України в умовах війни має унікальний характер. Захищаючи східний фланг ЄС і НАТО від збройної російської інтервенції, потерпаючи від колосальних людських і фінансово-економічних втрат, країна набула статусу кандидата на вступ до ЄС, продовжує проєвропейські реформи в різних сферах, поглиблює секторальне співробітництво з Брюсселем, виконує на практиці положення Угоди про асоціацію і рекомендації Єврокомісії.
Оцінка планів післявоєнного відновлення соціальної сфери: "соціальний захист та соціальні послуги"
Війна та запровадження воєнного стану в Україні стало викликом для всіх сфер і особливо для соціальної сфери. Наразі перед країною стоїть непросте завдання — забезпечити якісну державну політику у сфері соціального захисту населення в умовах широкомасштабної військової агресії та на шляху держави до повноправного членства в Європейському Союзі.
Економічні ознаки та особливості осені 2022р.
24 листопада 2022р. виповниться 9 місяців повномасштабної російської агресії. Україна втратила тисячі життів, зруйновано тисячі міст і сіл, непоправних збитків зазнав бізнес, пошматовано систему соціального захисту. Попри бойові дії, які продовжуються на Сході і Півдні, Україна, завдяки підтримці і допомозі міжнародних партнерів, зуміла утримати економіку країни від краху, і упродовж осінніх місяців демонструє, хоча й хиткі, все з позитивні ознаки стабілізації. Міністерство економіки оприлюднила оцінку падіння ВВП України за 9 місяців — близько 30%. Це (в умовах війни) можна вважати відносно позитивним показником (оскільки навесні оцінки падіння сягали 40–50%).
Cистема пенсійного забезпечення громадян: чи можна врятувати пенсії для українців
За умов погіршення соціально-економічного самопочуття більшості населення України, спричиненого російською агресією, пенсійна тема набуває особливої актуальності. Слід визнати, що система солідарного пенсійного страхування в Україні перебуває в кризі, а її майбутнє є невизначеним.
Відновлення України: точка відліку і напрями дій влади
Уже стало звичним, що багато подій і процесів глобального та національного розвитку ми оцінюємо в контексті «до» та «після». 24 лютого 2022 р., на жаль, справдилися найгірші очікування — путінський режим повністю виявив свою агресивну, антилюдську, неоімперську сутність. Вперше від часів Другої світової війни на європейському континенті розпочалася повномасштабна війна, яка загрожує перейти у Третю світову. І за неї відповідальна одна країна — росія.
Як використати курсову динаміку
Сьогодні, коли американський долар демонструє усталені тенденції до зміцнення відносно практично всіх світових валют, множаться сценарії впадання у депресивність економік багатьох країн унаслідок зростання інфляції, занепаду світової торгівлі, утікання капіталів, зростання боргових дисбалансів та ін.
Між тим, фактично жодна країна світу не застрахована від можливого «негативного» тиску на її національну валюту. І якби дійсно кожне послаблення (навіть значне) національної валюти виявлялось руйнівним для національних чи світових фінансів і економіки, то й про глобальний розвиток зовсім би не йшлося. Однак у дійсності за будь-яких обставин уряди «успішних» країн намагаються отримати вигоди від ситуації, що розгортається, причому зовсім не шляхом протидії валютному тиску. Радше використовуючи валютні зміни для раціональних заходів сприяння підприємницькій активності та підтримці добробуту.
НОВИЙ ПРОЕКТ ЗАКОНУ ПРО ПРАЦЮ: головні нововведення танаслідки їх запровадження
У травні 2022 р. відповідно до Закону України «Про дерадянізацію законодавства України» від 21 квітня 2022 р. Кабінет Міністрів отримав завдання розробити протягом одного року та внести на розгляд Парламенту проект Трудового кодексу. У вересні 2022 р. Міністерство економіки оприлюднило для громадського обговорення проект закону «Про працю».
Метою законопроекту заявлені дерадянізація законодавства про працю, створення рівних правил на ринку праці й балансування інтересів працівників і роботодавців, надання стимулів для розвитку соціально відповідального бізнесу, інвестування в національну економіку, спрощення входу-виходу з трудових відносин у поєднанні з ефективними механізмами захисту від раптової втрати роботи, полегшення пошуку нової роботи та зниження рівня безробіття...
Настрої та оцінки українських біженців
За даними Агентства ООН у справах біженців, станом на середину липня 2022 р., лише в європейських країнах було зареєстровано близько 5,1 млн. біженців з України.
З 20 липня по 25 серпня 2022 р. соціологічна служба Центру Разумкова провела online-опитування громадян України віком від 18 років, які після початку повномасштабної російської агресії виїхали з України у зв’язку з воєнними діями.
Знову про процентну ставку та інфляцію
Нещодавно ми зверталися до інфляційної проблематики на глобальному та національному рівнях, а також ролі ставок центральних банків у протидії нарощуванню інфляції. Нагадаємо, висока інфляція, утримувана у провідних розвинутих економіках, у т.ч. США та ЄС, влітку 2022 р., змусила центральні банки відмовитись від політики низьких (нульових) процентних ставок, яка практикувалась у коронавірусний період, і запроваджувати інструменти, спрямовані на посилення монетарної строгості.
Одним з найдієвіших антиінфляційних інструментів виступає підвищення базових ставок національними центральними банками. При цьому, центральні банки країн з великими економіками зорієнтовуються на політику Федерального резерву США (ФЕД), який значною мірою визначає напрями розвитку глобальної фінансової системи. Нинішні заходи ФЕД протидії глобальним інфляційним шокам, як і слід очікувати, іні- ціюють зміни в політиці центральних банків інших країн.
Війна сенсів: шляхи і напрями опору «русскому миру»
Розв’язання путінським режимом широкомасштабної війни проти України є наслідком і результатом небезпечних внутрішніх процесів в росії. Очевидно, ще попереду аналітичні дослідження джерел, складових і еволюції феномену «рашизму» — тоталітарної політичної системи з агресивною великодержавною ідеологією. Для усвідомлення тенденцій і особливостей російського соціуму варто у загальному вигляді окреслити деякі характерні риси процесів у РФ, на фоні яких протягом останніх десятиліть
Зауваження до макроекономічного прогнозу
Представлення макроекономічного прогнозу країни в умовах продовження війни та відсутності належної статистичної інформації видається досить ризиковим, зважаючи на високу ймовірність непередбачених подій чи процесів, які суттєво вплинуть на соціально-економічне середовище країни. Поряд з цим, оцінювання поточних ситуацій і найближчих перспектив неодмінно спонукає до пошуку відповідей на питання «що далі?», «до яких змін слід готуватися?», «наскільки досяжними є бажані орієнтири?» (як на державному рівні, так і на рівні домогосподарств), що вкрай важливо для пошуку шляхів розвитку країни.
Про формування базису відновлення
Практично узгодженим є положення про те, що відбудову країни потрібно починати вже зараз, не чекаючи закінчення бойових дій, яким би складним і суперечливим завданням це не здавалося. Також узгодженим є бачення того, що, по-перше, країна потребує докорінного ідеологічного і практичного оновлення соціально-економічного середовища, по-друге — риси і характеристики нової країни мають повністю вписуватись у завдання євроінтеграційного курсу, закріпленому в Конституції України.
Біженці і «податкова пастка»: питання збереження резидентності України при виїзді за кордон
Через війну значна чисельність українців виїхала до Європи та отримала там тимчасовий прихисток. Також громадяни України отримують і право на працевлаштування в країнах перебування.
Наразі широкого обговорення набула проблема того, що українці, які тривалий час знаходяться в країнах ЄС, куди виїхали після вторгнення рф, та які отримують певний дохід, отримують статус податкового резидента країни перебування. Це означає, що громадяни України мають сплачувати податки в тій країні, в якій знаходяться.
Професія військового в умовах змін ринку праці в Україні
Історія воєнних конфліктів свідчить, що вони можуть бути як короткочасними, так і тривалими: деякі досить швидко закінчуються миром, інші — затягуються на роки.
Війни є подібними до стихійних лих, що виникають несподівано, але, на відміну від швидкоплинних природних катаклізмів, війни можуть тривати роками і навіть десятиліттями. В.Мюррей у «Війна, стратегія та військова ефективність» писав: «Війна — неймовірно складна, найвибагливіша в інтелектуальному та моральному плані робота». Відтак, неправильне мислення на кожному рівні війни може призвести до смерті незліченного числа людей.
Протистояння двох великих економік — український слід
Не є дивиною те, що значна частина подій і процесів як глобального, так і міждержавних рівнів сприймається та оцінюється крізь призму російського вторгнення, боротьби України за незалежність і ставлення тієї чи іншої країни до агресії. Події в Україні не лише вплинули на зміцнення європейської єдності, але й посилити поляризацію між двома великими, хоча й далекими, країнами — Китаєм і Японією. І не викликає сумніву, від того, наскільки вдасться зберегти неконфронтаційні відносини другої і третьої економік світу, залежить спокій в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, а відтак і в усьому світі.
Хоча політична напруженість між Китаєм і Японією триває вже не одне десятиріччя, однак останнім часом конкурентне змагання між двома країнами посилює економічні виклики для обох країн. І економічна динаміка, набута взаємозалежність економік, помножені на якість людського капіталу, значною мірою (на противагу політичним факторам) визначатимуть характер розвитку регіону (а з тим — і світу). Звичайно, якщо політичні пристрасті не стануть на заваді.
Oновлення двополярності світу?
Глобалізація, яка прискорилась з початку 1990 р., крах світової соціалістичної системи, економічне зростання висхідних країн, здавалося, зруйнували двополюсну модель світу, яка до цього уособлювалась США і СРСР. Взаємне проникнення економік, капіталів, знань і культур унаслідок руйнації бар’єрів, вважалося, стане одним з вагомих чинників формування і розширення багатополярного світу, в якому з’являться нові лідери, нові системи управління, що надасть світовому розвитку додаткових імпульсів.
І на початку тисячоліття склалося середовище, яке вказувало дійсно на можливості формування багатополюсного світу. США, ЄС, Китай, Росія, Індія — кожна з країн та угруповань мала амбіції посісти лідируючі позиції у світовій політиці та економіці. З кожним потенційним лідером також пов’язувалася низка партнерських країн або країн-сателітів.
І йшлося, що саме кілька великих об’єднань країн визначатимуть порядок майбутньогосвіту.
Українські біженці на кордоні: перший досвід спілкування
Війна в Україні призвела до спалаху однієї з найстрімкіших криз вимушеного переміщення населення, яку Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) визнає, як найбільшу «кризу біженців з часів Другої світової війни». Найбільше людей виїхали з України у проміжку з 27 лютого до 9 березня 2022 р., коли щоденно з країни виїжджали понад 150 000 людей. 6 березня кордон перетнули 210 526 осіб, що є найбільшим показником за один день. З України виїхало 1,4 млн (18,8%), майже кожна п’ята дитина.
Ринок праці в Україні після війни: тенденції та прогнози
Повномасштабна війна росії проти України, що стала продовженням військового вторгнення у 2014 р., спричинила масштабні людські та економічні втрати. Величезні потоки вимушених внутрішньо та зовнішньо переміщених осіб, суттєво змінила ситуацію на ринку праці. У травневому звіті Міжнародної організації праці зазначено, що внаслідок повномасштабного вторгнення 4,8 млн. українців втратили роботу, що дорівнює 30% зайнятості в Україні у довоєнний період.
Минулого тижні відбулась знакова подія на світових валютних ринках. Після двох десятків років коливань долар нарешті досяг паритету з євро. Звичайно, ситуація, коли долар зрівнявся у вартості з євро, матиме вплив на глобальні фінансові, валютні та й економічні процеси в середньо- і довгостроковій перспективі, призведе до перерозподілу потоків товарів і капіталів, а з тим і сфер впливу (не лише економічних, але й політичних). Щоб оцінити напрями вказаного перерозподілу вкажемо на вагомі чинники і складові зміцнення долара.
РИНОК ПРАЦІ В УМОВАХ ВІЙНИ: основні тенденції та напрями стабілізації
Війна підвищила ризики та невизначеності, створивши бар’єри для вільного руху факторів виробництва, у т.ч. робочої сили, призвівши до руйнування інститутів ринку праці та їх ефективного функціонування.
Проблеми в економіці у поєднанні зі значними внутрішніми переміщеннями та потоками біженців, призводять до масштабних втрат у сфері зайнятості та доходів. Зростання рівня безробіття, соціальне відчуження, гендерна нерівність, дикримінація на робочому місці, у т.ч. по відношенню до молоді, поширення бідності — серед головних негативних соціальних наслідків війни.
Гендерна перспектива сфери захисту довкілля в Україні
Дослідження відмінностей впливу проблем навколишнього середовища на жінок та чоловіків набуває дедалі більшого значення через зміни в підходах до економічної діяльності, зміни соціальних стандартів і цінностей, урбанізацію на глобальному та місцевому рівнях. Як відбувається взаємодія жінок, чоловіків та навколишнього середовища? Чи можливо використовувати гендерний підхід у вирішенні екологічних проблем? Чи є зв'язок між гендерною дискримінацією та екологічними кризами? Чи впливають гендерні стереотипи на споживацьку поведінку громадян? Ці та багато інших питань складають гендерну проблематику у сфері охорони довкілля та навколишнього середовища.
Однією з ключових складових зменшення негативного впливу зміни клімату та інших проблем, пов’язаних із забрудненням навколишнього середовища, є гендерна рівність і справедливий підхід під час реалізації політик і заходів у цій сфері. Оцінка гендерного впливу відіграє вирішальну роль у розумінні того, як політика та законодавство щодо кліматичних змін, охорони довкілля та енергетики впливають на жінок і чоловіків, хлопців і дівчат; та чи є справедливим розподіл коштів для мінімізації негативного впливу.
Дослідження «Гендерна перспектива сфери захисту довкілля в Україні» було проведено для того, щоб виявити можливості для усунення гендерних розривів у сфері захисту довкілля: використання практик, дружніх до навколишнього середовища, мінімізація негативного впливу зміни клімату та забруднення довкілля на жінок і чоловіків, справедливий розподіл коштів та збільшення участі жінок у системі прийняття рішень у сфері охорони довкілля. Матеріали дослідження доповнять гендерний профіль країни з акцентом на гендерний вимір реалізації програм AA/DCFTA (The Deep and Comprehensive Free Trade Area) співробітництва/допомоги ЄС в Україні.
Проведення дослідження та публікація звіта підготовлена в рамках програми «WE ACT: діємо задля жінок та їхніх можливостей», що впроваджується Фондом ООН у галузі народонаселення, UNFPA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Матеріали, висновки та рекомендації даного дослідження відображають погляди авторів та не обов’язково відображають офіційну позицію UNFPA та Європейського Союзу.
Гендерна перспектива сфери охорони здоров'я в Україні
Незважаючи на значний прогрес, досягнутий попередніми роками, Україна все ще стикається з різними проблемами у сфері гендерної рівності та ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок. Під час розробки реформ системи охорони здоров'я гендерна нерівність залишається поза увагою, а питання вимірювання гендерної нерівності у сфері охорони здоров'я практично не порушуються. Накопичений рядом країн, а також міжнародними організаціями досвід з інтеграції комплексного гендерного підходу в реформування системи охорони здоров'я залишається незатребуваним.
Дослідження «Гендерна перспектива сфери охорони здоров’я в Україні» було проведено для того, щоб виявити можливості для усунення гендерних розривів у системі охорони здоров’я; підвищити потенціал відповідальних осіб центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та громадянського суспільства (ОГС) для просування гендерної рівності, боротьби із гендерними стереотипами та надання якісних послуг з охорони здоров’я різним групам населення. Матеріали дослідження доповнять гендерний профіль країни з акцентом на гендерний вимір реалізації програм AA/DCFTA (The Deep and Comprehensive Free Trade Area) співробітництва/допомоги ЄС в Україні.
Проведення дослідження та публікація звіту підготовлена в рамках програми «WE ACT: діємо задля жінок та їхніх можливостей», що впроваджується Фондом ООН у галузі народонаселення, UNFPA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Матеріали, висновки та рекомендації даного дослідження відображають погляди авторів та необов’язково відображають офіційну позицію UNFPA та Європейського Союзу.
Велика Британія після Brexit – не все пропало
Велика Британія одна з перших прийшла на допомогу Україні. Хоча країна останніми роками дещо знизила економічну динаміку, однак, не вагаючись, почала витрачати значні ресурси (політичні, військові, економічні) на боротьбу проти російського загарбника. А прем’єр-міністр Великої Британії став одним з тих лідерів, якому українці найбільше симпатизують і найбільше вдячні. Тим більшим було розчарування українців оголошенням про відставку Б.Джонсона. Про чинники і складові такого рішення (зауважимо, яке може бути далеко від практичного втілення) вже є багато коментарів. Тут ми звернемось до короткого аналізу економічних процесів у країні, які також можуть слугувати оцінкою дій британського прем’єра.
Загальний огляд гуманітарної ситуації в Україні
Військова агресія Російської Федерації проти України викликала різке зростання гуманітарних потреб та гуманітарну кризу, наслідки якої для населення України є руйнівними. Гуманітарна ситуація в Україні дедалі стрімко погіршується, а в окремих містах сягає катастрофічних масштабів. Постачання базових товарів і послуг на значній частині території країни призупинилося, цивільне населення вимушено тікає від бойових дій. Географічні масштаби бойових дій є значними, агресор вдається до невибіркових обстрілів та свідомого ураження гуманітарних об’єктів. Подальше розширення конфлікту поглибить гуманітарні проблеми мільйонів українців.