Зброя із США. Двері відкриваються

Мова йде про постачання в Україну 35 пускових пристроїв багаторазового використання Javelin та 210 ракет.

Підготовка до експлуатації в Україні протитанкових ракетних комплексів Javelin на мій погляд, не повинна викликати труднощів. Якісь проблеми могли б виникнути відносно більш складних систем озброєнь, які потребують спеціального навчання особового складу, проведення технічних заходів. Javelin — це сиcтема полегшеного експлуатаційного використання. Тобто вона добре пристосована до експлуатації в будь-яких умовах і бойового застосування. Тому навчання особового складу може зайняти максимум тиждень.

Підготовку військових проводитимуть іноземні фахівці. Але на місці наших американських партнерів, я поставив би питання про підготовку українських інструкторів, які згодом змогли самі на місцях готувати розрахунки для протиракетних комплексів.
Наскільки я знаю, мова йде про постачання 35 пускових пристроїв багаторазового використання Javelin та 210 ракет. І це не так вже й багато. У нас немає проблем з розміщенням цього озброєння, охороною цих місць. Тому, якщо наша бюрократія не підкине сюрпризів, процедура підготовки до прийому Javelin повинна пройти нормально і зайняти, за моїми оцінками, близько півроку.

Що ж стосується в цілому факту поставки Javelin українській армії, то моє ставлення — неоднозначне. Проблема в тому, що українська оборонна промисловість здатна випускати подібного типу установки. Це і «Корсари», і «Скіфи», і «Стугна». Але у міністерств оборони України не вистачає грошей, щоб їх купити.

Буквально недавно з'явилося повідомлення від Юрія Бутусова, що вперше в оборонний закон потраплять аж 800 протитанкових ракет. І це великий плюс. Але це питання можна було підняти набагато раніше. Тобто просити допомогу не в тому, що є в нашій оборонній промисловості, а в тому, чого у нас немає. Наприклад, можна було попросити зарубіжних партнерів про постачання боєприпасів для стрілецької зброї, але збільшених калібрів — 8,5 мм, 12.7мм, 14,5 мм, — тобто тих боєприпасів, які в Україні не виробляють. А на цю суму розмістити замовлення на серійне виробництво і поставку в наші війська протиракетних комплексів українського виробництва. Це, на мій погляд, елементарний менеджмент.

Але, звичайно, не можна заперечувати, що поставка американської зброї в Україні має величезне значення. Бо й справді існувало таке негласне обмеження на поставку зброї Києву. Саме з тієї причини, що нашим противником є ​​Росія. Якби не Москва, поставка зброї давним-давно б відбулася. І хоча Канада також дозволила видачу експортних ліцензій, а Литва вже давно поставляє нам озброєння і боєприпаси радянського зразка, рішення Вашингтона — це важливий сигнал для інших країн, що в двері в Україну відкриваються.


Микола Сунгуровський

Директор військових програм


Народився в 1951 р. в Москві.

Освіта:

Оренбурзьке вище військове зенітне ракетне училище (1972);

Київська академія протиповітряної оборони (1982);

Вища школа підприємництва при Київському інституті народного господарства (1991).

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, автор понад 100 наукових праць.

Робота:

з 1982 р. — наукова робота (39-й Науково-дослідний інститут бойового застосування військ ППО сухопутних військ, Центральний науково-дослідний інститут МО, Національний центр оборонних технологій і воєнної безпеки, Аналітична служба Апарату РНБО);

з грудня 1999 р. — координатор програм Центру Разумкова;

з лютого 2000 р. — позаштатний консультант Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України;

з грудня 2006 р. — директор воєнних програм Центру Разумкова.

Полковник запасу, стаж військової служби — 31 рік. Сфери діяльності — системологія, системний аналіз, стратегічне планування, методи аналізу та забезпечення національної безпеки. Остання посада в державних органах — завідувач відділу Аналітичної служби Апарату Ради національної безпеки і оборони України.

(044) 201-11-98

sungurovsky@razumkov.org.ua