Значні економічні ускладнення і запровадження антикоронавірусних обмежень, які тривають вже півтора роки, звичайно спровокували погіршення соціально-економічного стану в Україні. Між тим, Україні вкотре вдалося уникнути (на цей раз, коронавірусного) краху. Більше того, навіть в умовах «запізнення» вакцинації низка індикаторів надає позитивні сигнали стосовно певного покращення економічного стану домогосподарств.
Одним з індикаторів добробуту в Україні може виступати Індекс економічної спроможності населення (Індекс), розроблений і запроваджений Центром Разумкова, який базований на об’єктивних (статистичних) показниках і характеризує (інтегрує) не лише традиційно розглядувану купівельну спроможність населення (зокрема, зарплати та їх заборгованості, поточну цінову і курсову динаміку), але й економічну стійкість — здатність «усередненого» домогосподарства до життєдіяльності за умови втрати джерел поточного доходу впродовж певного періоду часу (зокрема, через доступ до депозитних і кредитних ресурсів, коштів, отримуваних з-за кордону та ін.). Саме економічна стійкість є однією з найважливіших умов відчуття життєвої захищеності, упевненості в завтрашньому дні — отже, можливостей побудови довгострокових життєвих стратегій, що водночас є умовою позитивного соціального самопочуття.
Попри продовження коронавірусних ускладнень, упродовж весняно-літнього періоду поточного року вказаний Індекс демонструє досить стійку тенденцію до підвищення, що інтерпретується як покращення економічного стану домогосподарств. Чи є підстави для такого досить оптимістичного припущення? (Тут ми не будемо дискутувати достовірність офіційної статистики, оскільки альтернативного системного джерела все одно ми не маємо.)
Так, з початку року заробітні плати демонструють прискорене зростання — у березні середня зарплата перевищила $500 (у номінальному еквіваленті), а у червні-липні вийшли на історичний максимум — $530. Реальна ж середня зарплата з початку року зросла на 10%. Зазначимо, зростання зарплат відбулося не завдяки цілеспрямованій урядовій політиці, а готовності роботодавців розвивати бізнес (навіть в умовах фіскального тиску), а також утримувати кваліфікованих працівників.
Свідченням вищих доходів став приріст депозитів населення, обсяг яких з початку року зріс на 17 млрд грн. Також відновилося стрімке зростали обсягів коштів, які українці отримують з-за кордону у вигляді переказів. Так, якщо у січні-лютому середньомісячні «чисті» ресурси з-за кордону (різниця між отриманими і здійсненими переказами) через приватні трансферти складали близько $300 млн., то у червні-липні досягли $450 млн.
При цьому, весняно-літній період характеризується сталістю житлово-комунальних тарифів і навіть відсутністю оплати за опалення (яка з зимовий період є левовою часткою платіжок), що суттєво підвищує обсяги «вільних» ресурсів у домогосподарств, а з тим і їх поточну купівельну і платіжну спроможність.
Однак, поряд з економічним вимірюванням ресурсів домогосподарств, «самопочуття» українцівпроявляються в опитуваннях, які проводяться Центром Разумкова. Роль важливого індикатора самопочуття відіграє питання «… події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?». Результат, як різниця позитивних і негативних оцінок, може слугувати суспільно-психологічним індикатором правильності руху країни.
Звичайно, значну (а в окремі періоди навіть визначальну) роль у психологічному сприйнятті «правильності» розвитку ситуації в країні відіграють поточний економічний стан і економічна стійкість домогосподарств. Тому й динаміка самопочуття цілком може співвідноситись з динамікою економічних індикаторів. Так, упродовж всього 2020р. в умовах значного погіршення добробуту, у т.ч. внаслідок провальної антикоронавірусної політики, відбувалось «синхронізоване» зниження показників Індексу і значень оцінок самопочуття, які наприкінці 2020р. початку 2021р. впали на мінімальних рівнів (діаграма «Правильність руху країни та Індекс економічної спроможності»).
Правильність руху країни (баланс оцінок-відповідей, ліва шк.) та Індекс економічної спроможності (права шк.)
Ситуація помітно почала різнитись навесні 2021р. Якщо, як вказувалось, Індекс економічної спроможності почав демонстрував чітку тенденцію до підвищення, то результат опитувань вказував на відновлення розчарування (і навіть роздратування) українців у владних діях. Відтак, у вказаний період (квітень-липень) спостерігається наростання «розриву» у динаміках Індексу та оцінок правильності руху — певне економічне покращення вже не «компенсує» втрати, упущення, недоліки в інших соціальних і гуманітарних сферах (що дедалі більше турбують українців), а з тим суспільно-політичні чинники і складові посилюють свою значимість.
Зростання вказаного розриву (подібного до того, що був на початку 2019р.), водночас, є свідченням наростання невдоволення суспільства владними діями (навіть в умовах певної економічної стійкості). А якщо згадати, що восени соціальна і житлово-комунальна сфери готують українцям чергові «сюрпризи», то вірогідність відкритого прояву невдоволення видається високою.
Джерело:
