У президентському законопроекті про нацбезпеку приховано "безліч скалок", вважає Микола Сунгуровський
Законопроект «Про національну безпеку України» рано внесли до Верховної Ради — він містить істотні недопрацювання, повідомив у коментарі QHA директор військових програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Микола Сунгуровський.
За його словами, в цьому законопроекті спробували об'єднати низку напрямків: основи національної безпеки, стратегію громадської безпеки, оборонне планування і таке ін.
— Наскільки вони корелюють один з одним — велике питання. Зміст документа викликає багато критики, — каже Сунгуровський.
Експерт відзначає, що закон про національну безпеку має бути рамковим — містити основи, з підкріпленням у відомчих документах. Однак цей принцип в документі не дотримано.
— Наприклад, в розділі про оборонне планування потрібно говорити про комплексний огляд сектора безпеки. Його має проводити команда з різних відомств, виявляючи можливості сектора безпеки, загальні і приватні загрози, методи протистояння їм. А в нинішній редакції, швидше, йдеться про комплекс оглядів. Мається на увазі, що кожне відомство проведе свій огляд, а результати спробують поєднати, — каже директор військових програм Центру ім. Разумкова.
Законопроект містить "безліч захованих скалок", вважає Сунгуровський. Наприклад, з нього виключили можливість громадянського контролю над армією та органами безпеки.
— Один з розділів називається "демократичний цивільний контроль". Однак у тексті це формулювання підмінене "цивільним контролем", що має на увазі контроль політиків над військовою сферою. А в контексті демократичного контролю йдеться про цивільний контроль, наприклад, через громадські організації. І його усунули, що не тільки неправильно, але й небезпечно, — зазначає експерт.
У розділі "Керівництво у сферах національної безпеки і оборони" йдеться про реформування Генерального штабу, зокрема, поділ посад начальника Генерального штабу і головнокомандувача Збройними силами України.
— Однак про це слід говорити в законах "Про оборону", "Про збройні сили". У цьому розділі рамкового закону мова має йти про взаємодію силових структур. А це прописано поверхнево. Потрібно також чітко визначити, хто за що буде відповідати, — вважає Сунгуровський.
Розділ, де зафіксовано курс України на вступ до НАТО і ЄС, на думку експерта, "дуже слабенький".
— Тут потрібно було описати докладніше, що мається на увазі під нашим прагненням: будемо ми виходити на стандарти НАТО чи ні, в яких напрямках, як ми будемо ставитися до міжнародної співпраці у різних сферах, чи будемо ми допускати в країну, і на якій підставі, міжнародні сили для навчань і в якості миротворчих операцій. Про це навіть не згадується, — говорить експерт.
У законопроекті зафіксовано "стелю" фінансування сектора оборони на рівні 5% від ВВП. Сунгуровський вважає, що такий підхід — стара радянська школа.
— Спочатку потрібно порахувати, скільки необхідно грошей для реформування сектора, а потім визначити, скільки це буде відсотків від ВВП. Це проблема не тільки цього закону — нам необхідно міняти всю систему планування фінансування в державі, — сказав він.
На думку експерта, законопроект дуже рано внесли до Верховної Ради — "над ним потрібно було ще працювати й працювати".
— Автори діяли за принципом: давайте хоч що-небудь проштовхнемо, а потім будемо допрацьовувати. Але у нас в таких випадках змінюють літери, а не ідею самого закону. А в цьому документі потрібно міняти ідею. Законопроект розглядатимуть у реанімаційному пакеті реформ і Центрі дослідження армії, конверсії і роззброєння, після цього запити підуть до Верховної Ради та Адміністрації президента, — підкреслив Сунгуровський.
