Як виглядатиме стіна на кордоні з Росією

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський в інтерв’ю часопису «Новое время» розповів про те, скільки часу і коштів потрібно Україні для того, щоб облаштувати кордон з Росією.


— Як виглядатиме стіна на кордоні в Донбасі?

Говорити, що у підсумку буде представлено під виглядом цього проекту, вкрай складно. Ландшафт кордону дуже неоднорідний. Відповідно, не вийде однорідним і проект. Тут доречніше говорити, з одного боку, про комплекс інженерних споруд демаркаційного характеру, які просто позначать кордон, а з іншого боку — захисного характеру. Додатково будуть обладнані споруди для забезпечення контролю за кордоном. В принципі, це ті ж самі стовпи, рови, насипи бетонні або пісочні. На тих ділянках кордону, де є водні перешкоди, споруди, будуть інші. Водні ділянки вже самі по собі є перешкодами. Там досить поставити якусь артилерію або обладнати позиції для ведення загороджувального вогню. Цього буде достатньо.

— Чи достатньо цього для повноцінної охорони кордону?

Це вже 20-й проект такого плану в світі. І всі вони переважно призначені не для оборони, а для захисту країни від контрабанди і незаконної міграції. І лише в окремих випадках це носить оборонний характер.

Остаточний проект обиратиметься, виходячи з ресурсних можливостей. Більше того, остаточний проект - це весь кордон, а не лише частина українсько-російського кордону.

Якщо брати найближчі перспективи з облаштування кордону, то вони, очевидно, стосуватимуться контрольованої ділянки російсько-українського кордону.

Важливим є інше. Я не знаю, наскільки потрібно реалізовувати це саме зараз. Зараз значно важливіше вирішити питання закриття або хоча би здобуття контролю над українсько-російським кордоном, над неконтрольованою її ділянкою. Хоч би за допомогою збільшення моніторингової групи ОБСЄ. Не впевнений, що зараз важливішим є облаштування контрольованої ділянки. Хоч би тому, що у Чернігівському напрямі устаткування вимагають лише окремі ділянки, адже дуже велику площу там займає болото, через яке техніка не пройде.

— Ті 100 млн. гривень, які Кабмін доручив виділити на будівництво стіни, — їх вистачає?

Тут йдеться про спорудження залізної огорожі, яку пропонував Коломойський. Я не знаю, наскільки це буде ефективно, тут вже з прикордонниками необхідно розмовляти. Так, він може запобігти, наприклад, снайперському вогню. Але проти вогню з «Градів» він буде безсилий. Та і те, наскільки ця огорожа буде стійкою до підривання, теж невідомо.

Всі ці речі поки є не більше ніж пропозиціями. Їх надто багато. Кожен з цих проектів окремо виглядає цікаво. Але про їх реалізацію потрібно говорити лише, звівши їх в одну скарбничку. Без цього сенсу не буде.

— Чи реально облаштувати щось взагалі в умовах воєнних дій?

Реально обладнати, наприклад, лінію зіткнення і контрольовану ділянку кордону. Це можна вже зараз. Але для цього знадобляться серйозні інженерні засоби — землерийні машини тощо. Але грошей, аби обладнати щось настільки серйозне, у нас немає.

Для оснащення кордону технічними засобами спостереження буде потрібно не один мільярд доларів. Адже все це доведеться купувати за кордоном. Добре, якщо нам нададуть якусь безкоштовну допомогу чи дадуть кредит. Для всього цього необхідно зробити хороший бізнес проект, в якому розглянути всі його складові і визначити кінцевий результат і вартість. Якщо цього не зробити, буде просто викачування засобів.

За найприблизнішими оцінками, вартість такого проекту для України з урахуванням усіх складових, повністю по периметру кордону може починатися від 250 млн. доларів.

— А про які часові рамки може йтися?

Перш ніж говорити про терміни, необхідно поставити собі питання, коли ми відвоюємо неконтрольовані ділянки кордону.

Обладнати контрольовану ділянку можна за 6–8 місяців. Якщо серйозно цим зайнятися і якщо будуть засоби.

— У яких країнах вже є подібні стіни на кордоні?

У світі є вдосталь подібних проектів, від стін до мурів. Якогось нового проекту ми не придумаємо. Кожна країна вирішує свої завдання.

Наприклад, в Ізраїлі стіна з Палестиною носить і комерційний, і оборонний характер. Комерційний з огляду на запобігання контрабанді. Оборонний коментарів не потребує. Втім це не завадило палестинцям придумати, яким чином цей проект обходити — багатьом відомо про ті тунелі, які прориті під цією перешкодою. Нічого не поробиш — що збудовано людиною, те людиною може бути і подолано. Оборонний характер цієї стіни вельми обмежений. Як стверджують самі ізраїльські експерти, вона забезпечує захист від снайперського вогню по відкритих позиціях і не більше.

Микола Сунгуровський

Директор військових програм


Народився в 1951 р. в Москві.

Освіта:

Оренбурзьке вище військове зенітне ракетне училище (1972);

Київська академія протиповітряної оборони (1982);

Вища школа підприємництва при Київському інституті народного господарства (1991).

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, автор понад 100 наукових праць.

Робота:

з 1982 р. — наукова робота (39-й Науково-дослідний інститут бойового застосування військ ППО сухопутних військ, Центральний науково-дослідний інститут МО, Національний центр оборонних технологій і воєнної безпеки, Аналітична служба Апарату РНБО);

з грудня 1999 р. — координатор програм Центру Разумкова;

з лютого 2000 р. — позаштатний консультант Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України;

з грудня 2006 р. — директор воєнних програм Центру Разумкова.

Полковник запасу, стаж військової служби — 31 рік. Сфери діяльності — системологія, системний аналіз, стратегічне планування, методи аналізу та забезпечення національної безпеки. Остання посада в державних органах — завідувач відділу Аналітичної служби Апарату Ради національної безпеки і оборони України.

(044) 201-11-98

sungurovsky@razumkov.org.ua