Україна ввела санкції проти банків РФ. Що далі

20 березня 2017

16 березня президент Порошенко схвалив санкції проти п'яти російських банків строком на рік. Всі відразу задалися запитанням — наскільки це болісно для самої України

У світі існує практика введення обмежень на роботу іноземних державних банків у певні періоди. І коли мова йде про великі банки, це виглядає природно, оскільки через своїх головних акціонерів (а в нашому випадку головними акціонерами є саме російські державні банки) може проводитися та чи інша не завжди дружня політика. Це якщо говорити про державні банки. Інші банки зі списку — той же Альфа-Банк — до них особливих претензій немає, і вони продовжують працювати в звичайному режимі. Хоча психологічний тиск на них, звичайно, здійснюється.

Незважаючи на те, що російські банки займають значиме місце в банківській системі України, не думаю, що це суттєво ускладнить кредитування чи поточне обслуговування українських підприємств. Якщо виникнуть якісь проблеми, то рахунки передадуть в інші банки. Це, звичайно, складний процес, оскільки часто підприємства працюють з тими банками, з якими вже існують домовленості. До того ж, якщо буде виведений російський банківський капітал, то можуть з'явитися труднощі в обслуговуванні, кредитуванні, захисті депозитів населення. Але поки що критичних ризиків немає.

Говорячи про економічні відносини України з Росією, то вже зараз у декілька разів зменшили обсяги товарообігу, і якщо так дивитися, то суттєве звуження економічних відносин відбувалося давним-давно. Досить згадувати перші економічні війни — і ковбасні, і молочні. У серпні 2013-го, коли ще були великі дружба-мир, Росія, по суті, ввела ембарго на українські товари.
Росія заявила, що санкції проти банків на території України змусять міжнародних партнерів засумніватися в надійності країни як партнера. Але я не впевнений, що цей аргумент когось схвилює. Ті ж європейські країни ввели обмеження, санкції. Основні наші економічні партнери, може не зовсім підтримують такі кроки України, але прекрасно розуміють, що це означає і що з цим робити. Не думаю, що тут будуть якісь протести з боку західних партнерів.

Зараз багато хто спекулюють на тому, як ті чи інші обмежувальні дії позначаться на Україні, нібито економіці вони коштуватимуть дуже дорого: хтось каже, що два мільярди, хтось — 2% ВВП. Але це все випливає зі сценарію "нічого не робити і раптово вилучити". Насправді так ніхто не працює. І знову ж таки: в 2013 році, коли йшли розмови про асоціацію, говорили про те, що адаптація України коштуватиме$160 млрд, але зараз про це вже ніхто не згадує. Страшилки на те й потрібні. І зараз ситуація така сама: так, після введення санкцій складності будуть, але навряд чи вони несуть критичний характер. Заходи, пов'язані з виведенням капіталу, працювали і для багатьох українських банків, а зараз актуальність цього просто зростає. А основні партнери не відчують себе скривдженими.

Росія першою зробила такі кроки, які не можна залишити без реакції. Для деяких підприємств процес виведення і виходу з економічних відносин з Росією болючий, але Росія — агресор. Пройшло вже три роки і зрозуміло, що це був не тимчасовий інцидент в 2014 році, що це надовго. Багато хто перебудувався, змінив свої позиції. Так, складно, так, коштує грошей, але тут питання вирішується просто. Росія — агресор і немає такої життєво важливої сфери, в якій ми від неї критично залежимо.

Згадайте газ: скільки було розмов, що ми не проживемо. Можна, звичайно, сперечатися, що газ, який надходить з Угорщини — російський, просто проходить через Європу. Тим не менш, залежність багатьох наших підприємств від російського імпорту вже відсутня. Керуватися потрібно цим, а не говорити про народно-господарські зв'язки. Якщо допомагати бізнесу перебудуватися, юридично, інформаційно, проводити деякі державні дії для захисту і підтримки на зовнішніх ринках, то ситуація пройде набагато м'якше.


Василь Юрчишин

Директор економічних і соціальних програм


Народився в 1955 р. в Кам’янці-Подільському.

Освіта:

Київський державний університет імені Т. Шевченка, факультет кібернетики (1977).

Кандидат фізико-математичних наук (1989).

Інститут державного управління та самоврядування при Кабінеті Міністрів України (1994).

Доктор наук з державного управління (2003).

Автор близько 100 наукових праць.

Робота:

Протягом 1977–1993 р. працював в Київському університеті на посадах інженера, наукового та старшого наукового співробітника; 

1994–1999 — головний дослідник з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень, Фонду розвитку банківської справи і фінансів;

1999–2004 — доцент кафедри економічної політики Української (нині Національної) академії державного управління при Президентові України;

1999–2004 — директор з досліджень Агентства гуманітарних технологій, потім Агенції соціального проектування;

2002–2003 — радник Міністра економіки України;

з квітня 2004 р. — професор кафедри економічної політики Національної академії державного управління при Президентові України;

з червня 2005 р. — директор економічних програм Центру Разумкова.

(044) 201-11-90

yurchyshyn@razumkov.org.ua