Підвищення вартості продуктів харчування у всьому світі вже стало однією з провідних тенденцій коронавірусного періоду

Оголошення влади про добрий врожай нинішнього року мало на меті переконання населення у сталості цін на сільськогосподарські товари і продукти харчування, а з тим і ціновій стабільності загалом, принаймні в осінньо-зимовий період. Однак, аграрний сектор — це не лише зростання врожаю, для прикладу у тваринництві маємо скорочення виробництва (і зростання цін м’ясо-молочної галузі). А сам урожай має лише опосередкований вплив на вартість продуктів харчування для населення.

Чому ж продукти харчування стрімко набирають у вартості і чого населенню чекати найближчим часом?

Насамперед, зазначимо, що підвищення вартості продуктів харчування у всьому світі вже стало однією з провідних тенденцій коронавірусного періоду. І зростання попиту (на такі продукти) найвірогідніше продовжуватиметься, що провокуватиме зростання цін на міжнародних ринках, за якими підтягуватимуться і внутрішні ціни (навіть за гарного врожаю).

Ще важливішим є те, що серед найвагоміших складових подорожчання продукції переробних галузей виокремлюється енергетична складова. Вже відбулося зростання тарифів на транспортування, незабаром населення побачить і нові житлово-комунальні платіжки, які провокуватимуть підвищення цін на сільськогосподарску продукцію не лише у торговій мережі, але й у бабусь, які продають городину (треба ж і їм захиститись від тарифної хвилі).

Більше того, зростання вартості енергоресурсів призводить не лише до поточного зростання виробничих витрат, які треба компенсувати за рахунок споживачів, але і формування негативних середньострокових цінових очікувань. Зрозуміло, у майбутні зростаючі витрати закладаються завищені сьогоднішні ціни. А тому подорожчання продуктів харчування означатиме загальне підвищення споживчих цін і погіршення цінових очікувань, а з тим інфляційне розкручування вже не так легко буде зупинити.

Зазначимо, зростання споживчих цін не означає, що вже наступного дня населення купуватиме менше товарів, зменшить споживання основних продуктів харчування. Зазвичай, для домогосподарств не є характерним різке зменшення споживчих витрат, радше вони будуть намагатися хоча б короткий час підтримувати власну купівельну спроможність (з надією на «швидке» внормування цінових негараздів).

Однак, в умовах обмежених доходів, у т.ч. внаслідок вірогідних чергових коронавірусних обмежень, населення вимушено звернеться до ледь не єдиного надійного джерела додаткових доходів — заощаджень готівкової іноземної валюти, яка зберігається поза банківською системою. Нагадаємо, оскільки довіра до гривні все ще не є усталеною, то значною мірою населення використовує заощаджену готівкову валюту для витрат у «скрутну годину», особливо у випадках зниження доходів або погіршення купівельної спроможності. При покращенні ж економічної динаміки (і підвищенні доходів) населення традиційно вкладає частину гривневих «надлишкових» коштів у купівлю готівкової іноземної валюти.

Масовий продаж валюти населенням безпосереднім наслідком матиме зміцнення готівкової гривні. Відтак матимемо чергову «парадоксальність» вітчизняної економіки — при інфляційному розкручуванні гривня демонструватиме тенденції до зміцнення, що провокуватиме посилення й інших дисбалансів економіки країни.

Джерело: