Ринок електричної енергії
На ринок електричної енергії з початку війни найбільший вплив справляє падіння споживання електроенергії внаслідок того, що близько 3,5 млн. громадян вимушені були покинути Україну, а ще до 7 млн. осіб стали вимушеними внутрішніми переселенцями й значною мірою втратили свою платоспроможність. Так само, більшість громадян, що залишилися у своїх місцях проживання, втратили свої доходи через зупинку виробничих потужностей й також мають складнощі з оплатою.
Значна шкода українській енергетичній системі нанесена окупантами, що займаються свідомо її руйнацією шляхом ракетних та гарматних обстрілів. Незважаючи на відважну роботу ремонтних бригад, залишаються знеструмленими близько 970 населених пунктів у яких мешкає майже понад 700 тис. споживачів[1]. У ході обстрілів Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС) російські терористи пошкодили багато об’єктів на її території. Загальна шкода задіяна ЗАЕС перевищує 18 млрд. грн[2].
Проте, навіть в умовах широкомасштабної війни, енергосистема України надійно забезпечує енергетичний баланс та працює у синхронному режимі з ENTSO-E із початку російського вторгнення. Частота в мережі стабільна — 50 Гц. З 30 березня відновився експорт електроенергії до Польщі. Компанія ДТЕК здійснює експорт 190 МВт до Польщі рівним графіком[3].
Ціновий індекс базового навантаження за розрахунками Української енергетичної біржі (УЕБ) на РДД у квітні 2022р. становитиме 1734 грн/МВт-год. 13 квітня ц.р. ціна електричної енергії базового навантаження становила 70 євро/МВт-год, тоді як у Польщі вона була 130 євро/МВт-год, у Словаччині та Угорщині — 227 євро/МВт-год[4].
Така, величезна різниця в цінах свідчить, що попри синхронізацію ОЕС України із ENTSO-E залишається невирішеною проблема ринкової відповідності. Однак, експорт електроенергії дозволяє частково компанії ДТЕК покривати збитки від кризи розрахунків на внутрішньому ринку й продовжувати свою виробничу діяльність.
Таким чином, російська агресія спричинила падіння споживання електроенергії з початку квітні 2022р. на 31% порівняно з тим самим періодом 2021р., а рівень розрахунків не перевищує 50%. Ці фактори створюють прогнозований щомісячний дефіцит коштів для генеруючих компаній обсягом до 10 млрд. грн., що вкрай ускладнить підготовку для наступного опалювального сезону[5]. Одним із важливих елементів подолання фінансової кризи у тепловій генерації є відновлення з 1 квітня ц.р. експорту електричної енергії до країн ЄС.
Середній рівень споживання електроенергії з початку квітня ц.р. становив 11 ГВт порівняно із 16 ГВт за відповідний період 2021р. Ядерною енергетикою, що відноситься до базової генерації забезпечувалося 6 ГВт навантаження, ТЕС та ТЕЦ — 3,1 ГВт, гідроелектростанціями — 1,3 ГВт, ВДЕ — 0,6 ГВт[6].
Підчас війни українська енергетика втратила контроль над найбільшою у Європі атомною електростанцією, що налічує 6 ядерних блоків — ЗАЕС та понад 35% усіх потужностей ВДЕ. Це значно ускладнює перспективи енергозабезпечення економіки України та плани з декарбонізації.
У зв’язку із зниженням споживання електроенергії, поточні запаси вугілля на складах ТЕС знаходяться на достатньо високому рівні, що є нехарактерною рисою для кінцевого періоду опалювального сезону. Так, загальний обсяг вугілля на складах зараз становить 1,29 млн. т, з них — 1,19 млн. т припадає на компанію ДТЕК[7].
Ринок та транспортування природного газу[8]
Ринок природного газу. Внаслідок військових дій на Донбасі та у Харківській області було пошкоджено значна кількість газовидобувних та газотранспортних інфраструктурних об’єктів, що призвело до падіння щодобового видобутку газу в Україні з 55,8 до 45,7 млн. куб. м або на 18,2%. Проблеми з оплатою газу є подібними до тих, що існують в секторі електроенергії через аналогічні причини.
Падіння споживання природного газу з початку квітня ц.р. становить 33% порівняно із відповідним періодом 2021р. й складає у кількісних показниках 57 млн. куб. м на добу. Потреби у ресурсі повністю покриваються за рахунок власного газовидобутку та відбору із ПСГ. Станом на 10 квітня 2022р. у ПСГ зберігалося 9,2 млрд. куб. м газу порівняно із 15,7 млрд. куб. м у відповідному періоді 2021р., що є на 41% меншим показником.
Біржова торгівля газом ведеться у дуже обмежених обсягах. Ресурс квітня торгується за ціною 27 500-28 500 грн/тис.куб.м. Фактично, на сьогодні, український ринок природного газу значною мірою є відокремленим від європейських торгівельних майданчиків через аномально низький попит, який викликаний війною.
Транспортування природного газу. Пошкоджено 44 газорозподільних станцій (ГРС), з яких близько 70% в Луганській та Донецькій областях. Внаслідок постійних обстрілів ремонт обладнання на більшості пошкоджених об’єктах у цих областях є неможливим.
Натомість, оператор ГТС (ОГТСУ) відновлює роботу газових мереж на звільнених від окупантів територіях Київської області. Вже десятки тисяч домогосподарств Київщини знов можуть отримувати паливо. Велику допомогу у питанні відновлення газопостачання надають районні мережеві підприємства та військові.
Компанія ОГТСУ продовжувала повністю виконувати свої договірні зобов’язання із транзиту російського газу упродовж усього періоду з початку російського вторгнення. З початку квітня ц.р. обсяг транзиту газу територією скоротився на 20% й наразі стабілізувався на рівні близько 80 млн. куб. Вказаний показник — на 28 млн. куб. м менший за передбачені контрактом з Газпромом. Поточний транзит здійснюється у Словаччину (63 млн. куб. м/добу), Польщу (10,2 млн. куб. м/добу) та Молдову (6,9 млн. куб. м/добу).
Водночас, високий ризик для транзиту газу становить втручання російських окупантів у роботу компресорної станції КС «Новопсков», яка розташована у Луганській області й через яку надходить російський газ із ГВС «Сохранівка» (РФ). Через КС «Новопсков» проходить більше 35% усіх транзитних обсягів, також ця компресорна станція є ключовим вузлом для транспортування газу споживачам Луганської та Донецької областей.
У разі неповернення КС «Новопсков» під контроль ОГТСУ надійність транзиту не може бути забезпечена цією українською компанією. Втім, Газпром зараз незацікавлений у зниженні транзиту територією України з причини ускладнення виконання укладених експортних контрактів з європейськими газопостачальними компаніями. Цей чинник здатен не дозволити російським окупантам використовувати КС «Новопсков» на власний розсуд.
Підсумовуючи викладене, слід констатувати, що незважаючи на широкомасштабну агресію РФ, енергозабезпечення українських споживачів завдяки самовідданій роботи енергетиків знаходиться на задовільному рівні. Натомість через кризу розрахунків, що виникла внаслідок втрати доходів більшістю працездатного населення, дефіцит коштів в енергетиці у 2022р. прогнозується на рівні 5 млрд. дол. США.
Цей дефіцит може бути покритий виключно з допомогою міжнародних фінансових організацій та фінансової помочі ЄС та окремих організацій, оскільки самостійно українська держава в умовах війни це зробити нездатна. Також, Україна потребує допомоги на суму близько 6 млрд. дол. США для закачування природного газу у ПСГ з метою забезпечення стабільного транзиту газу до країн ЄС та проходження опалювального сезону у 2022–2023рр.
[1] Головні новини електроенергетики — Енергомоніторинг, 12 квітня 2022р.
[2] Інформація НАЕК «Енергоатом», 11 квітня 2022р. — https://www.facebook.com/energoatom.ua
[3] Джерело: Міністерство енергетики України, компанія ДТЕК.
[4] Ринок двосторонніх договорів — Енергомоніторинг, 12 квітня 2022р.
[5] Джерело: Міністерство енергетики України, Енергомоніторинг, ДТЕК.
[6] Brief on Key Business issues — №42/2022, 12.04.2022
[7] Там само.
[8] Використовувалися статистичні матеріали Огляду ринку газу — Енергомоніторинг, 12 квітня 2022р.
