Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник у коментарі виданню «Новое время» розповів про ризики, які виникнуть після отримання Іраном російських засобів протиповітряної оборони.

Російські військові експерти, не кажучи вже про міжнародних, критично оцінюють рішення Росії про постачання Ірану ракет С-300 — як черговий безглуздий крок і спробу насолити Сполученим Штатам.

Президент Росії Володимир Путін не забув у своїй «прямій лінії» з росіянами відзначити, що комплекси С-300 є виключно оборонними засобами. Проте це лише частина правди: отримавши комплекси протиповітряної оборони, Іран може відчути себе в безпеці від можливих авіаційних ударів.

Це загрожує тим, що політика країни стане агресивнішою, насамперед, стосовно Ізраїлю. Крім того, російські С-300 можуть спонукати Іран відмовитися від зобов'язань призупинити ядерне озброєння, чого добиваються США і ЄС.

Таким чином, російські С-300 в Ірані — це швидше дестабілізуючий чинник, ніж стримуючий, як це намагається показати Путін.

Чи бажає Президент Росії створити ще одну гарячу точну у світі і відкрити новий фронт у протистоянні із Заходом? Чесно кажучи, не думаю. Проте точно розумію, що він хоче стати частиною проблем на Близькому Сході, а значить і частиною їхнього рішення. Таким чином, Росія прагне нав'язати свої послуги, як посередника у вирішенні міжнародних конфліктів, без участі якого їх припинити неможливо.

Подібна позиція Росії дуже вигідна, і Путін застосовує її не лише на Близькому Сході, але і на інших міжнародних театрах. Водночас ще жоден з конфліктів, де Росія була або вважалася частиною проблеми, не розв’язаний остаточно. Недавні приклади: Придністров'я, Південна Осетія, Абхазія і, звичайно, Донбас.

Таким чином, Росія створює ситуації, завдяки яким змушує іноземних партнерів іти на деякі поступки, на торги. Але при цьому проблема не вирішується, а здебільшого навіть погіршується.