Російська економіка не зазнає краху від падіння цін на нафту

10 листопада 2014

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин в інтерв’ю новинній службі «Радіо Свобода» розповів про те, яким чином падіння цін на нафту у світі вплине на економічний і політичний стан Росії.

— Ціни на нафту в світі продовжують падати. Вони скотилися до найнижчого рівня за чотири останніх роки. Зокрема вартість нафти марки «брент» сягала 82 доларів за барель. Чому це відбувається — на Ваш погляд?

Справа в тому, що суттєво зросли запаси нафти у Сполучених Штатах. А інший чинник — арабські держави хотіли б поліпшити свої позиції в міжнародному розподілі. Що стосується Росії, то значна частина дефіциту федерального бюджету якраз покривається за рахунок нафти у разі, якщо ціна на цю енергосировину є досить високою.

— І от ціни на нафту світових ринках падають. Принаймні на сьогодні. Як це надалі впливатиме на стан економіки Росії? А зрештою - це дасться взнаки і політиці цієї держави, яка підтримує в Україні бойовиків-сепаратистів і анексувала Крим?

Якщо нинішня ситуація триватиме, це, звичайно, матиме негативний вплив на державні російські фінанси і на девальвацію рубля. Тому що є закономірність «дорога нафта-дорогий рубль, дешева нафта-дешевий рубль» і це ми бачимо зараз. Тому тут вплив буде суттєвим.

— Суттєвим і лише? Чи можна прогнозувати катастрофічні сценарії для російської економіки? Такі сценарії, які втілилися для СРСР, зокрема через ціни на нафту у 80-х роках минулого століття, коли через розвал економіки Радянський Союз зрештою розвалився і як держава?

Я думаю, що такі катастрофічні прогнози є не те, щоб наївними, але дещо перебільшеними. Все-таки на сьогодні російська економіка перебуває у більш міцному стані, ніж у період останніх років Радянського Союзу. Російська економіка інтегрована у світове господарство. І є можливості для підтримки життєздатності російської економіки не лише за рахунок нафти. У сучасній Росії, як і, в принципі, в Радянському Союзі, добробут пересічних людей, людські цінності не були на першому місці. Так звані «інтереси держави» домінували.

— А якого терміну стосується Ваш прогноз? Запас міцності путінської Росії в економічному вимірі — десятиліття?

Соціально-політичні складові, жорстка централізована система управління досить довго може утримувати Росію в тому стані, в якому вона перебуває. І, звичайно, ціна на нафту в поєднанні із західними санкціями є вагомим чинником. Але знову ж таки Росія вписана у світове господарство. Ці санкції матимуть вплив, але ніхто не буде зацікавлений в тому, щоб відбувся, як то кажуть, розвал Росії. Принаймні, це стосується найближчих 3-5 років. А далі — занадто далекий горизонт. Світ дуже динамічний. І навряд чи можна очікувати, що ми сьогодні можемо чітко спрогнозувати ситуацію, яка буде років через п’ять.

Василь Юрчишин

Директор економічних і соціальних програм


Народився в 1955 р. в Кам’янці-Подільському.

Освіта:

Київський державний університет імені Т. Шевченка, факультет кібернетики (1977).

Кандидат фізико-математичних наук (1989).

Інститут державного управління та самоврядування при Кабінеті Міністрів України (1994).

Доктор наук з державного управління (2003).

Автор близько 100 наукових праць.

Робота:

Протягом 1977–1993 р. працював в Київському університеті на посадах інженера, наукового та старшого наукового співробітника; 

1994–1999 — головний дослідник з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень, Фонду розвитку банківської справи і фінансів;

1999–2004 — доцент кафедри економічної політики Української (нині Національної) академії державного управління при Президентові України;

1999–2004 — директор з досліджень Агентства гуманітарних технологій, потім Агенції соціального проектування;

2002–2003 — радник Міністра економіки України;

з квітня 2004 р. — професор кафедри економічної політики Національної академії державного управління при Президентові України;

з червня 2005 р. — директор економічних програм Центру Разумкова.

(044) 201-11-90

yurchyshyn@razumkov.org.ua