Командування російської армії збирається перекинути на Харківщину морських піхотинців із Тихоокеанського флоту, але лише реальні бойові дії покажуть, чи дійсно це "еліта" окупаційного війська. Проте сам цей факт є свідченням того, що на Харківському напрямку планується активізація.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив співдиректор програм зовнішньої політики, координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова, військовий експерт Олексій Мельник.
— Генштаб повідомляє, що ворог нарощує темпи наступу, за добу відбулося 95 бойових зіткнень. Найбільш гарячий напрямок на сьогодні — Покровський, окрім того, ворог активізувався на Торецькому напрямку. В Генштабі зазначають, що противник намагається прорвати оборону ЗСУ. За вашими оцінками, чи дійсно є реальна загроза прориву? Який напрямок під найбільшою загрозою?
— Близько сотні бойових зіткнень на добу в середньому — це вже сумна статистика останніх кількох місяців. Іноді буває більше сотні, іноді менше. Це свідчить про стабільно високу інтенсивність бойових дій.
Загострення, які виникають на тій чи іншій ділянці фронту, свідчать про те, що Росія зберігає наміри й вірить, що зможе досягти оперативного прориву, виходу в глибину української оборони.
Якщо ж говорити про ризики, то тут треба бути дуже обережним, адже я не володію ситуацією стосовно наших ліній оборони.
Щодо російської сторони, ми маємо більш-менш об’єктивну картину, але що стосується нашої сторони, то зі зрозумілих причин багато деталей не розкриваються, а в офіційних заявах, на мою думку, іноді робиться надто великий акцент на тому, щоб заспокоїти суспільство, не викликати зайвої тривоги та паніки.
Отже, наразі триває ця критична фаза, коли Росія володіє стратегічною перевагою на театрі бойових дій.
— За інформацією оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця", ворог планує перекинути на Харківський напрямок морпіхів із Тихоокеанського флоту. Чи означає це, що саме Харківський напрямок може стати пріоритетним для противника?
— Російське командування зосередило в зоні бойових дій, за словами Путіна, близько 700 тисяч військових. Правдива ця цифра чи ні, важко сказати. Але є також свідчення одного поважного фінського видання про те, що російські бази уздовж кордону з Фінляндією майже порожні.
З великою ймовірністю можна говорити про те, що морпіхи Тихоокеанського флоту, яких зараз будуть сюди перекидати, — це чергова порція так званих добровольців, по суті, мобілізованих різними способами, яких швиденько набрали, чогось навчили, розбавили тими, кого вдалося відновити після поранень і різних перегруповувань. Важливо саме те, що морпіхів вважають елітними силами. І поява їх на тій чи іншій ділянці фронту є індикатором того, що там готується активізація.
Важко сказати, наскільки вони елітні й наскільки навчені порівняно з контингентом, який був перед вторгненням, але в будь-якому разі це серйозний індикатор, на який потрібно звертати увагу.
— У командуванні Військово-морських сил ЗСУ повідомили, що наразі ударне угруповання Росії в Азовському морі суттєво перевищує угруповання ворожого флоту у Чорному морі. Зокрема, там зараз перебувають шість кораблів — три з них є носіями крилатих ракет "Буян-М", а три — це великі десантні кораблі. У ВМС припускають, що там можуть відбуватися навчання. Чи вважаєте ви, що така концентрація кораблів в Азовському морі може бути вимушеним кроком — через те, що в Чорному морі флоту РФ уже надто небезпечно? Чи, можливо, ворог готує новий плацдарм для наступу?
— Акваторія Азовського моря зараз має перевагу перед акваторією Чорного моря у тому, що туди проблематично дістати українськими морськими дронами. Принаймні для морського дрона пройти непоміченим Керченською протокою значно складніше.
Отже, на мій погляд, це основна причина, чому Росія намагається передислокувати кораблі з Чорного моря в Азовське — щоб убезпечити їх від ударів. Проте вони так само залишаються вразливими для безпілотників чи ракет, можливо, типу "Нептун" чи ATACMS.
Джерело:
